Методична робота

План підвищення кваліфікації педагогічних працівників __Хідновицького НВК___на 2021 рік № з/п Прізвище, ім’я, по батькові Напрямок, тема, найменування програми підвищення кваліфікації Форма З відривом від виробництва/ без відриву від виробництва Обсяг Суб’єкт підвищення кваліфікації Джерела фінансування 1. Москалик Н.Г. Програма підвищення кваліфікації вчителів історії дистнаційна Без відриву від виробництва 30 год. ЛОІППО На умовах регіонального замовлення. 2.Галун Г.М. Програма підвищення кваліфікації вихователів ЗДО дистнаційна Без відриву від виробництва 30 год. ЛОІППО На умовах регіонального замовлення. 3. Яцула Г.Р. Програма підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури дистнаційна без відриву від виробництва 30 год ЛОІППО На умовах регіональн. замовлення. 4. Нурко М.Б. Програма спецкурсу ЛОІППО «Фахові методики і технології» Актуальні проблеми екології та сучасні завдання «Зеленої хімії». дистнаційна без відриву від виробництва 8 год. ЛОІППО На умовах регіонального замовлення. 5. Кебус Н.Я. Партнерська взаємодія вчителів та батьків у контексті Нової української школи дистанційна без відриву від виробництва 8 год. ЛОІППО На умовах регіонального замовлення. 6. Лазорко А.Т. Культура мовлення сучасного педагога. дистнаційна без відриву від виробництва 8 год. ЛОІППО На умовах регіонального замовлення. 7. Куляс Т.А. Партнерська взаємодія вчителів та батьків у контексті Нової української школи дистнаційна без відриву від виробництва 8 год ЛОІППО На умовах регіональн. замовлення. 8. Федорчак О.Н. Партнерська взаємодія вчителів та батьків у контексті Нової української школи дистнаційна без відриву від виробництва 8 год ЛОІППО. На умовах регіональн. замовлення 9 Данилюк Б.Г. Формування громадянської компетентності учнівської молоді дистнаційна без відриву від виробництва 8 год, ЛОІППО. На умовах регіонального замовлення. 10 Гнатищак О.Я. Академічна доброчесність дистнаційна без відриву від виробництва 8 год. ЛОІППО. На умовах регіонального замовлення. Керівник закладу Гнатищак О.Я.

ПЛАН ЗАХОДІВ ХІДНОВИЦЬКОГО  НВК   СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

№ з/п	ЗАХОДИ	Відповідальні за проведення	Термін виконання
1.	Перевірка приміщень, території закладу з метою виявлення місць, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу.	Черговий вчитель	Упродовж року
2.	Проведення класних батьківських зборів «Запобігання та протидія булінгу в учнівському середовищі».	Класні керівники 1-9-их класів, Практичний психолог	Згідно з графіком проведення зборів
3.	Інформування батьків про булінг та його види. Виступ-презентація на загальношкільних батьківських  зборах	Практичний психолог	Вересень
4.	Нарада вчителів «Що потрібно знати про боулінг». Виступ-презентація	Адміністрація Практичний психолог	Вересень
5.	Засідання методичного об’єднання класних керівників «Профілактика булінгу як соціального явища в шкільному середовищі».	Голова м/о класних керівників Практичний психолог	Березень
6.	Організація та проведення годин класних керівників із питань попередження та запобігання булінгу, превентивного виховання, формування загальнолюдських моральних цінностей (тренінгових занять, тематичних квестів, психологічних ігор, дискусій, розмов по колу, «круглих столів», бесід, ситуативно-рольових ігор тощо).	Класні керівники 1- 9-их класів	Упродовж року
7.	Проведення спільно з представниками Мостиського відділу поліції  заходів щодо попередження булінгу та відповідальність у разі його здійснення	Кл. кер.  1-9-их класів	Упродовж року
8.	Психодіагностика здобувачів освіти (вибірково) на визначення схильності до агресивної поведінки	Практичний психолог	Упродовж року
9.	Проведення тематичних бесід, відеолекцій, тренінгових занять щодо запобігання та протидії булінгу, формування моральних цінностей за участю громадських організацій та провідних спеціалістів.	Кл. керівн.  1-9-их класів	Упродовж року
10.	Систематичне здійснення аналізу створення безпечного освітнього середовища для здобувачів освіти, навчальних ситуацій.	Адміністрація Кл. керівн.  1-9-их класів	Упродовж року
11.	Перегляд та обговорення школярами тематичних відеофільмів	Класні керівники 1-9-их класів	Упродовж року
12.	Підготовка пам’яток для здобувачів освіти «Як протидіяти боулінгу».	Практичний психолог	Упродовж року
13.	Тематичні загальношкільні лінійки для учнів 8- 9--их класів «Все про кібербулінг».	Практичний психолог	Лютий
14.	Підготовка проектів «Життя без насильства».	Кл. керівники 6-9-их класів	Березень
15.	Підготовка методичних рекомендацій для класних керівників щодо проведення заходів із питань попередження булінгу.	Практичний психолог	Упродовж року
16.	Тематичні години практичного психолога  з питань протидії булінгу, створення доброзичливого мікроклімату  в колективі, формування моральних цінностей («Профілактика насильства в учнівському середовищі», «Що таке булінг? Як себе захистити?», «Що таке агресія? Як навчитися нею керувати?», «Як правильно дружити», «Причини виникнення боулінгу», «Конфлікт. Як його вирішувати» тощо).	Практичний психолог	Упродовж року
17.	Семінар класних керівників «Що таке булінг? Його різновиди та адміністративне покарання».	Голова м/о кл. керівників Практичний психолог	Січень
18.	Тренінгове заняття учням 5-6 -х класів «Профілактика булінгу в учнівському середовищі»	Практичний психолог	Січень
19.	Поради «Як допомогти дітям впоратися з булінгом»	Практичний психолог	Упродовж року
20.	Батьківський всеобуч на тему «Безпечне середовище. Булінг. Адміністративні стягнення порушників».	Практичний психолог Учитель правознавства	Січень
21.	Перегляд відео – презентацій «Булінг у школі. Як його розпізнати. Кібербулінг або агресія в інтернеті: способи розпізнавання та захист дитини» учнями 2-4-х класів	Класні керівники	Лютий
22.	Поради батькам, як зменшити ризик булінгу для своєї дитини	Кл. керівн. Практичний психолог	Березень
23.	Перегляд відео – роликів «Нік Вуйчич про булінг у школі», «Булінг у школі та як з ним боротися »	Кл. керівн.	Березень
24.	Консультативний пункт «Скринька довіри »	Практичний психолог	Упродовж року
25.	Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу».	Класні керівники Практичний психолог	Квітень
26.	Години спілкування учням 2-9-х класів на тему «Кібербулінг»	Класні керівники	Квітень
27.	Тренінгове заняття «Як протистояти тиску та відстоювати власну позицію» учням 5-6 класів	Практичний психолог	Травень
28.	Анкетування учнів 2-9 класів «Насильство в родині»	Практичний психолог	Травень

Математика
У 2017/2018 навчальному році учні 9-х класів загальноосвітніх
н а в ч а л ь н и х  закладів  розпочнуть навчання  за  новою  про грамою
«Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., Нелін Є.П.,
Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Якір
М.С.). Звертаємо увагу на те, що відповідно до наказу Міністерства освіти
і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних
програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до
навчальної програми були внесені зміни. Навчальні програми із всіх
предметів було модернізовано на компетентнісній основі. Розставлено
наголоси на формуванні практичних навичок для подальшого їх
застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму
теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці.
Ознайомитись із оновленою програмою (затверджено навчальну програму
наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року №
804) можна на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Відповідно  до Типових навчальних планів  для  ІІ  ступеня
загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства
освіти і науки України від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у
9 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години
геометрії).
Основним посилом громадського обговорення навчальної програми з
математики для учнів 5-9 класів була надмірна завантаженість курсу, тому
було прийнято рішення максимально розвантажити наявний матеріал в
межах чинного Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти. Вилучено деякий матеріал, який не використовується ні для
логічного розгортання курсу, ні під час розв’язування задач і не має
прикладного значення, звужено межі застосування окремих математичних
фактів, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень.
Розвантаження відбулося також за рахунок уточнення, коригування
очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою
спрощення деяких з них, уникнення надмірної їх деталізації.
До програми додано  таблицю  з  переліком  ключових
компетентностей, та завданнями покладеними на математику для їх
розвитку.
Також значна увага приділяється вивченню наскрізних ліній. Усього
виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних
предметів):
 Екологічна безпека та сталий розвиток
 Громадянська відповідальність
 Здоров'я і безпека
 Підприємливість та фінансова грамотність
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних
компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх
необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які
допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому,
розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є
вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проектів,
під час виконання яких учні повинні працювати групами, розділяти ролі,
вчитись взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію,
презентувати власні наробки на загал. Наводимо приклади тем проектів,
що можна запропонувати для учнів:
- 5 клас: «Природні ресурси рідного краю, України, світу»;
«Геометричні об'єкти в архітектурі», «Художня математика».
- 6 клас: «Паралельні та перпендикулярні прямі в нашому житті»;
«Організація правильного харчування».
- 7 клас, алгебра: «Фунціональні та нефункціональні залежності в
реальному житті» (наприклад «Залежність тривалості життя від
паління», «Залежність гальмівного шляху машини від її
швидкості»).
- 8  клас,  алгебра:  «Використання  графіків  функцій  при
моделюванні одягу», «Графіки в мистецтві».
- 9 клас, алгебра: «Розрахунок кількості бактерій протягом певного
часу», «Дослідження рівня захворюваності під час епідемії
грипу».
- 7 клас, геометрія: «Трикутник в українському орнаменті»,
«Трикутні форми в архітектурі та побуті», «Трикутник в геодезії».
- 8 клас, геометрія: «Школа Піфагора», «Цікаві узагальнення
теореми Піфагора», «Подібні трикутники в архітектурі та побуті».
- 9 клас, геометрія: «Многокутники в архітектурі та будівництві»,
«Геометричні об’єкти в архітектурі», «Геометрія паркетів,
орнаментів, орігамі», «Розрахунок вартості матеріалів для
ремонту кімнати».
Проаналізовано міжпредметні зв'язки, по можливості переставлено
математичний матеріал для кращого його використання в інших предметах.
Зокрема, у межах теми «Раціональні вирази» (8 клас) переставлено
стандартний вигляд числа, що використовується в хімії.
Відбулося посилення практичної спрямованості курсу математики.
По можливості більшість задач, що пропонуються учням для розв'язання,
повинні мати практичний зміст. Для зручності вчителів у кінці кожного
класу сформульовано певний перелік практичних задач, що можуть
виконуватись на уроках. Їх розв’язання сприятиме реалізації наскрізних
ліній ключових компетентностей.
Зазнала змін також структура програми. На перше місце поставлено
очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, а не зміст
навчального матеріалу, необхідний для їх досягнення, щоб підкреслити, що
не самі знання є основною метою навчання. Очікувані результати навчання
упорядковані за знаннєвим, діяльнісним і ціннісним компонентами.
Зміни стосуються кількості годин на кожну тему. Із усіх класів було
вилучено теми для повторення. Також орієнтовану кількість годин
замінено на мінімальну. За рахунок цього виділено суттєву кількість годин
резерву, що пропонується використати на розгляд вчителів: повторення
матеріалу на початку та/або в кінці року, збільшення кількості годин на
кожну із вказаних у програмі тем. Як і раніше вчитель вільний змінювати
порядок вивчення тем, якщо це не порушує логіку викладення матеріалу.
Суттєві зміни у змісті навчання
Алгебра
9 клас
1. Змінено порядок вивчення теми «Послідовності, прогресії» (тепер
вона вивчатиметься раніше).
2. Введено тему «Основи комбінаторики, ймовірності, статистики»,
але очікувані результати її вивчення максимально спрощені.
Геометрія
7 клас
1. Повернуто основні задачі на побудову, але на рівні ознайомлення
саме з основними побудовами (без вироблення уміння розв’язувати задачі
на побудову за допомогою основних задач).
9 клас
1. З теми «Геометричні перетворення» вилучено навчальний
матеріал, що стосується перетворення подібності та площ подібних фігур.
Дев’яті класи з поглибленим вивченням математики розпочинають
навчання за новою навчальною програмою. «Навчальну програму
поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх
навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Городній М.Ф., Номіровський Д.А.,
Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Швець В.О., Якір М.С.)
розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України. Навчальна
програма передбачає 8 годин на тиждень (5 годин алгебри і 3 години
геометрії).
Нагадуємо,  що  в навчально-виховному  процесі  можна
використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф
Міністерства освіти і науки України і зазначена в Переліку навчальних
програм,  підручників  та  навчально-методичних  посібників,
рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в
загальноосвітніх навчальних закладах.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати
періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі».

Біологія

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується

перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного

стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого

Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392, і

затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від

06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і

науки України від 29.05.2015 № 585.

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері

реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у

поточному році були оновлені навчальні програми для 5-9 класів

загальноосвітніх навчальних закладів.

Таким чином, навчання біології у загальноосвітніх навчальних

закладах у 2017/2018 навчальному році

здійснюватиметься за такими

навчальними програмами:

6-9 класи –

Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх

навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і

науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному

веб-сайті  МОН  України  ( http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-

serednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html );

8 -9 класи з поглибленим вивченням біології –

Програма з біології

для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим

вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки

України від 17.07.2013 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-

сайті Міністерства ( http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-

programy.html ) ;

Усі навчальні програми позбавлені жорсткого поурочного поділу,

вчитель може самостійно обирати послідовність розкриття навчального

матеріалу в межах одного навчального року, але так, щоб не порушувалась

логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених

програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних

екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години

навчальної практики.

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та

екології,  рекомендовані  Міністерством  для  використання  у

загальноосвітніх навчальних закладах:

7 –

11 класи –

Збірник навчальних програм курсів за вибором та

факультативів з

біології для допрофільної підготовки та профільного

навчання. –

Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. –

246 с.

Звертаємо

увагу, що у 2014 році дію грифа на зазначений збірник програм

було продовжено без внесення змін у перелік і зміст програм. Тому у

навчальному процесі може використовуватись як збірник програм 2014

року видання так і збірник програм 2009 року видання.

Відповідно  до  Типових  навчальних  планів  загальноосвітніх

навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти

і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства

освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх

навчальних закладах(додатки1-3, 5-13) біологія у 6-9 класах вивчається

2 години на тиждень, за виключенням спеціалізованих шкіл з навчанням

мовами національних меншин і поглибленим вивченням іноземних мов

(додаток 4), в яких у 7 класі на вивчення біології передбачено 1,5 години

на тиждень.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною формою

навчання (додатки 14-15) біологія вивчається у 6 і 7 класах – 1годину на

тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У вечірніх (змінних)

загальноосвітніх школах із заочною формою навчання (додатки 16-17) у

6 – 9 класах біологія вивчається 1годину на тиждень.

Відповідно  до  Типових  навчальних  планів  загальноосвітніх

навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства

освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими

наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657)

біологія в старшій школі вивчається 1,5 години на тиждень на рівні

стандарту та академічному рівні і 5 годин на тиждень на профільному

рівні.

Варіативна складова Типових планів може використовуватись на

підсилення  предметів  інваріантної  складової.  Навчальний  заклад,

враховуючи інтереси учнів, може за рахунок варіативної складової

виділити на вивчення біології на академічному рівні/рівні стандарту в 10

та/або 11 класі не 1,5 а 2 години на тиждень. У такому разі розподіл годин

на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється

вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який

погоджується керівником навчального закладу чи його заступником.

Учитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу,

відведених для предмета «Біологія».

Починаючи з 2017/2018 навчального року вивчення біології

у 6-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за

навчальною програмою, в яку внесено зміни з урахуванням Концепції

Нової української школи, що визначає компетентнісний підхід як основу

модернізації змісту загальної середньої освіти.

Оновлена програма з біології для 6 – 9 класів забезпечує перехід

від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не

викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі

компетентнісного підходу, знання мають бути не «мертвим багажем», а

ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в

соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити

дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній

освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність,

потрібність його за межами школи.

У  пояснювальній  записці  оновленої  програми  розкрито

компетентнісний потенціал навчального предмета «Біологія», його

внесок у формування10 ключових компетентностей, визначених

Концепцією Нової української школи.

Змінена структура програми орієнтує вчителя на визначальне місце

очікуваних результатів навчання. Очікувані результати навчально-

пізнавальної діяльності учнів (вимоги щодо рівня їх підготовки),

встановлені Державним стандартом базової і повної загальної середньої

освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), є

обов’язковим мінімумом для отримання документа про базову середню

освіту. Вони задані в діяльнісній формі і є основою для розробки

матеріалів для оцінювання результатів навчання, проведення державної

підсумкової атестації.

Очікувані результати  навчально-пізнавальної діяльності учнів

поділяються  на  три  складники,  що  відповідають  складникам

компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання),

ціннісний (ставлення). У результативній частині програм зроблено акцент

саме на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів при

вивченні кожної теми. Це дозволяє зосередити увагу саме на діяльнісному

підході. До знаннєвого складника, враховуючи пропозиції учителів, що

надійшли під час обговорення, включено перелік обов’язкових термінів,

якими учень оперуватиме після вивчення кожної теми.

Змістова частина програми є похідною очікуваних результатів

навчання. У ній відображенні елементи змісту, які забезпечують

формування компетентностей і наскрізні змістові лінії.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває

спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії:

«Екологічна  безпека  і  сталий  розвиток»,  «Громадянська

відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова

грамотність». Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального

змісту і відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що

послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в

певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування

яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня,

що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Реалізація

наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні

навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи

поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що

орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана

дотичність кожної з них щодо формування ключових компетентностей.

У змісті в межах кожної теми виділено до 40 % програмового

матеріалу в опційне навчання - цей матеріал виділено у програмі

курсивом. Учитель може включати ці питання у навчальній процес у

повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання, які

ввижаються найбільш корисними і доцільними, зважаючи на рівень

підготовленості класу, матеріально-технічне забезпечення школи тощо.

Впорядковано вимоги до проектної діяльності: вказано на пріоритет

проведення дослідницьких проектів, вилучено теми інформаційних

проектів («проектів»-рефератів). Учитель може пропонувати іншу, не

зазначену у програмі, тематику проектів. Наведена у програмі кількість

годин на вивчення певних навчальних тем є орієнтовною, учитель може

її змінювати а також може змінювати послідовність вивчення тем в

межах одного навчального року без порушення логіки викладання.

Курс біології дев’ятого класу завершує природознавчий цикл базової

загальної середньої освіти і покликаний сформувати у випускників основної

школи ключеві компетентності, які забезпечують знання та розуміння

фундаментальних принципів біології, осмисленні уміння, сформовані

навички, усвідомлене ставлення до вибору шляху подальшого навчання

відповідно до своїх інтересів і здібностей.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології для

9  класу  загальноосвітніх  навчальних  базується  на  реалізації

функціонального, системно-структурного та екологічного підходів і

передбачає засвоєння знань про живу природу як цілісну систему, що має

відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий,

популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками

життя. Такий підхід надає можливість розглядати біологічні поняття як

приклади вияву загальнобіологічних закономірностей, спрямовувати

навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, застосовувати

узагальнений підхід для пояснення процесів життєдіяльності, розуміти

біологічну картину світу, формувати екологічну, генетичну і гігієнічну

грамотність, оцінювати роль знань з біології для суспільного розвитку.

Так, у 9 класі поняття спадковості і мінливості займають одне з

центральних місць при вивченні курсу. Знання основ цитології є

підґрунтям для виявлення молекулярних основ спадковості і мінливості.

Спадкові зміни – мутації – пов’язані зі зміною матеріальних основ

спадковості і тому є ключовим механізмом еволюції. Знайомство з

особливостями мутаційного процесу забезпечує розкриття творчої ролі

природного добору (збереження корисних для організму мутацій у

наступних поколіннях). Поняття реалізації спадкової інформації в ході

онтогенезу продовжується розвиватися під час вивчення екології у зв’язку

з дією зовнішнього середовища на формування організму.

В оновленій програмі біології для 9 класу оптимізовано навчальне,

психологічне і фізичне навантаження школяра за рахунок скорочення

описового, складного для засвоєння матеріалу, що не має світоглядного і

прикладного значення, у тому числі про будову молекул речовин,

органоїдів клітини, хімічних основах клітинного метаболізму, формах

природного добору; перенесення складних теоретичних понять з основної

у старшу школу.

Зміст оновленої програми відображає сучасні уявлення біологічної

науки про живу природу, посилена прикладна її спрямованість. Так, у

зміст програми 9 класу включено такі актуальні питання сучасної науки, як

генетична та клітинна інженерія, генетично-модифіковані організми тощо.

Наскрізна змістова лінія «Здоров'я і безпека» в оновленій навчальній

програмі для 9 класу відображена системно в усіх її темах. Це дозволяє

розкрити  ознаки  та  причини  здоров’я/патології,  визначити  роль

ендогенних та екзогенних чинників, забезпечити набуття учнями

діяльнісних здібностей та безпечної поведінки.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» програми

розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок зі своїм

довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних

рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних

проблем та досягнення збалансованого розвитку.

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Громадянська

відповідальність», прагнуть сформувати громадянську позицію щодо

збереження заповідних територій як основного чинника збереження

біологічного різноманіття, рівноваги у біосфері. Так, до діяльнісного

складника очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів

теми 8. «Надорганізмові біологічні системи» додано:

- бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується

екологічної культури в повсякденному житті та ставлення;

- формує громадянську позицію в галузі збереження довкілля.

Важливе завданням навчання біології - оволодіння учнями

дослідницькою  компетентністю:  володіння  біологічними  методами

дослідження, використання знань на практиці, уміння формулювати цілі,

проблему, гіпотезу дослідження, планувати, здійснювати експеримент,

аналізувати його результати, робити висновки.

У 9 класі посилено увагу до вивчення методів біологічних

досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи шляхом включення у

«Вступ» змістового блоку «Біологія як наука. Основні методи біологічних

досліджень». Важливо, щоб учні не тільки пояснювали їх значення, а й

могли використовувати їх у самостійних наукових дослідженнях.

Враховуючи, що дев’ятикласники ще не мають досвіду практичної

наукової діяльності, вчителю слід сформувати поняття про сутність

загальнонаукових, конкретно-наукових методів і принципів дослідження в

біології, уявлення про планування і організацію наукових експериментів,

показати, чим експеримент відрізняється від спостереження. У «Вступі»

продовжується поглиблення знань про ознаки живого, біологічні системи,

рівні їх організації, методи біологічних досліджень та практичне значення

біологічних знань для благополуччя існування людства. До опційного

віднесено такий результат діяльності, як: усвідомлює значення внеску

учених, у тому числі українських, у розвиток галузей біології.

У розділі «Клітина» представлені хімічний склад клітини, її структури і

функції, обмін речовин та способи збереження і реалізації спадкової

інформації. Така логіка подачі матеріалу дозволяє сформувати в учнів

поняття про клітину як основну структурно-функціональну одиницю

життя і сприяє кращому засвоєнню наступних розділів. Тому розділ

програми вперше розглядає будову та функції клітини не по окремих

органелах, а по функціональних клітинних системах: (спадковий апарат,

білоксинтезуюча система клітини та інші). У кожній системі розглядаються

її компоненти, їх функції, особливості взаємодії частин функціональної

системи та взаємодія цілісної системи з іншими.

Тема «Закономірності успадкування ознак» присвячена вивченню

основних закономірностей і механізмів передачі спадкової інформації,

виникненню  різних  форм  мінливості,  які  забезпечують  процес

мікроеволюційних змін у популяціях. Значна увага приділяється

проблемам генетики онтогенезу, медичної генетики. Основна мета теми

зорієнтувати учнів на урозуміння важливості генетичного консультування

та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на

глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків:

тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин.

Виокремлення теми «Еволюція органічного світу» має дидактичне

значення у формуванні інтегральної компетентності. Застосовуючи базові

біологічні та екологічні знання, отриманні під час вивчення всіх курсів

біології, учні під час вивчення теми встановлюють причини біологічного

прогресу (розквіт комах, птахів, ссавців, покритонасінних рослин),

пояснюють  різноманіття  організмів  як  результат  ускладнення  їх

організації, роблять висновок про єдність органічного світу, що

проявляється через його розмаїття.

Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем

реалізується в процесі вивчення тем «Надорганізмові біологічні системи»

та «Біологія як основа біотехнології та медицини». Доцільність

структурування  навчального  матеріалу  обґрунтовується  тим,  що

опанування поняттями попередніх тем забезпечує бачення учнями

причинно-наслідкових зв’язків і цілісність живої природи. Розкриваючи

зміст тем, учителю важливо акцентувати увагу школярів на можливості

використання набутих знань у повсякденному житті для вирішення

прикладних задач: збереження біологічного різноманіття, рівноваги в

біосфері; участь у природоохоронній діяльності; оцінки використання

генетично-модифікованих організмів на природні екосистеми і здоров’я

людини; застосування теоретичних знань та практичних навичок у сфері

бізнесу з дотриманням екологічної безпеки та сталого розвитку

суспільства.

Практична частина програми біології 9 класу спрямована на

поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в

процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності. Виконання

практичних робіт «Розв'язання елементарних вправ зі структури білків та

нуклеїнових кислот» та «Розв’язання елементарних вправ з реплікації,

транскрипції  та  трансляції»  сприятиме  усвідомленому  засвоєнню

теоретичних понять, виявленню рівня сформованості уміння порівнювати

та застосовувати знання у дещо зміненій ситуації. Із програми вилучено

практичну роботу «Порівняння будови та процесу розмноження клітинних

та неклітинних форм життя».

У процесі вивчення біології 9 класу важливо продовжувати

розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну

роботу  з  різними  джерелами  інформації:  науково-популярною

літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно

мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як:

розв’язання проблемних завдань, створення дослідницьких проектів. В

оновленій програмі уточнено теми окремих проектів, зокрема: «Складання

власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за

вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)»;

дослідницький проект «Виявлення рівня антропогенного / техногенного

впливу в екосистемах своєї місцевості».

Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки

учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток

в учнів біологічних здібностей, формування стійкого інтересу як до

предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого

вибору професії, пов'язаної з використанням біологічних знань.

У програмі 9 класу для поглибленого вивчення розширено

навчальний матеріал теми «Біорізноманіття» і включено змістовий блок,

присвячений різноманітності біоти України, принципам і підходам до її

збереження. Вивчення відповідних тем зорієнтовано на ознайомлення

учнів з унікальними природними об’єктами, домінуючими групами видів

певних природних територій, екосистемами та заповідними територіями

України, формування в учнів природоохоронної свідомості.

Оскільки до навчальних програм для поглибленого вивчення зміни

не вносились, при плануванні й проведенні уроків у класах з поглибленим

вивченням біології мають бути враховані рекомендації, що відображають

ключові зміни в оновленній навчальній програмі з біології для

загальноосвітніх навчальних закладів.

Формування компетентностей – це складний, цілеспрямований

процес. Його доцільно розпочати з визначення компетентностей, які

можуть бути сформовані на уроках біології, а також установлення

співвідношення між ключовими і предметними компетентностями, які

реалізуються в шкільному курсі біології. Наприклад, формування

предметної компетентності щодо оволодіння прийомами роботи з

текстами,  табличними  даними,  схемами  біологічного  змісту,

зображеннями біологічних об’єктів, використовувати комп’ютерну техніку

та інформаційно-комунікаційні технології для проведення обчислень,

графічного аналізу, пошуку та представлення біологічної та екологічної

інформації, створювати інформаційні продукти, спрямовані на поширення,

донесення та роз’яснення актуальних наукових питань біології, проблем

збереження здоров’я, якості довкілля та збалансованого розвитку людства

забезпечує формування ключової інформаційно-цифрової компетентності.

Наступним кроком має бути аналіз навчальної програми з біології з

метою визначення предметних компетентностей, які можуть бути

сформовані при вивчення певної теми, і системи пізнавальних дій учнів,

які забезпечують їх формування. Учителю необхідно визначити конкретні

знання, уміння і здатності, які складають компетентності і якими повинні

оволодіти учні упродовж вивчення теми; відібрати зміст, методи і засоби

навчання, які забезпечать формування визначеної компетентності.

Наводимо можливий шлях реалізації змісту навчальної програми з біології,

що сприятиме зростанню якості навчальних досягнень учнів. Реалізуючи

зміст програми доцільно розпочинати не з повідомлення готової

інформації про біологічні об’єкти та процеси живої природи, а з організації

сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих біологічних

об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про біологічні об’єкти

та процеси під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей,

взаємозв’язків,  значення.  У  результаті  такого  навчання  школярі

здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться

теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими з

підручника, слів учителя, додаткових джерел інформації. Такий підхід до

вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального

інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме

діяльнісний підхід до навчання.

Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі,

учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки

та визначити до кожного з них навчальні задачі, і як наслідок, різний

характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового засобами

встановлення зв’язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що

створюють протиріччя, яке можна подолати вдаючись до дослідження;

засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань

учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення

знань та умінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо

змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об’єкти та процеси,

пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати

власну думку, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати

навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній

діяльності.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання

завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у

нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною

життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як

соціальної складової частини живої природи.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-9 класів здійснюється

відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом

МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних

вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у

системі загальної середньої освіти».

В  організації  навчально-виховного  процесу  загальноосвітнім

навчальним закладам дозволено використовувати лише ті навчальні

програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають

відповідний гриф Міністерства або схвалені відповідною комісією

Науково-методичної ради з питань освіти. Перелік програм, підручників та

навчально-методичних посібників, які можуть бути використані при

вивчені біології та екології постійно оновлюється, друкується в

щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України

та розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки:

(www.mon.gov.ua),  веб-сайті  Інституту  модернізації  змісту  освіти:

(www.iitzo.gov.ua).

Фізика

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується

перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного

стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого

Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і

затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від

06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і

науки України від 29.05.2015 № 585. У зв’язку з прийняттям Концепції

реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої

освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року в поточному році

навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

були оновлені.

Таким чином, у 2017-2018 навчальному році у 7-9 класах

загальноосвітніх навчальних закладів навчання фізики здійснюватиметься

за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом

МОН України від 07.06.2017 р. № 804, яка розміщена на офіційному веб-

сайті Міністерства ( http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-

programi-5-9-klas-2017.html ).

У 8-9  класах з поглибленим вивченням фізики  навчання

здійснюватиметься за навчальною програмою,  затвердженою наказом

МОН України від 17.07.2015 № 983, розміщеною на сайті Міністерства

( http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/fizika(

1).pdf) .

Питання релятивістської механіки, які вивчалися окремим розділом

на рівні стандарту, перенесені частково в розділи «Динаміка» (у частині

змісту: основні положення спеціальної теорії відносності; у частині

державних вимог: наводить приклади, які підтверджують справедливість

спеціальної теорії відносності; формулює основні положення спеціальної

теорії відносності; обґрунтовує історичний характер виникнення й

становлення теорії відносності; пояснює значення теорії відносності в

сучасній науці й техніці; робить висновки про зв'язок фізичних

характеристик тіл і явищ із властивостями простору й часу) та «Атомна і

ядерна фізика» (у частині змісту: взаємозв'язок маси та енергії; у частині

державних вимог: може розв’язувати задачі, застосовуючи формулу

взаємозв’язку маси та енергії).

Відповідно  до  Типових  навчальних  планів  загальноосвітніх

навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти

і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства

освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх

навчальних закладах (додатки 1 – 3, 5 – 8, 10-13) фізика вивчається:

у 7 класі - 2 години на тиждень,

у 8 класі - 2 години на тиждень,

у 9 класі – 3 години на тиждень.

Виключення складають спеціалізовані школи з навчанням мовами

національних меншин і поглибленим вивченням іноземних мов (додаток

4) і білінгвальні класи у закладах з українською мовою навчання (додаток

9), в яких у 9 класі фізика вивчається 2,5 години на тиждень.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною формою

навчання (додатки 14-15) фізика вивчається у 7 класах – 1годину на

тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У вечірніх (змінних)

загальноосвітніх школах із заочною формою навчання (додатки 16-17) у 7

– 9 класах фізика вивчається 1годину на тиждень.

Відповідно  до  Типових  навчальних  планів  загальноосвітніх

навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства

освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими

наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657),

Шкільний курс фізики має двоконцентричну структуру, що

узгоджено із структурою загальноосвітньої школи. У 7, 8, 9 класах

вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи

фізичного знання на явищному (феноменологічному) рівні. У 10, 11 класах

навчання фізики здійснюється відповідно до обраного профiлю навчання:

на рiвнi стандарту, академiчному або профільному рівні.

Навчальний матеріал курсу фізики в основній школі та час на його

вивчення розподілено таким чином:

№ Клас Кількість годин

на тиждень

Перелік розділів

1  7  2 год  «Фізика  як  природнича  наука.  Пізнання

природи», «Механічний рух», «Взаємодія тіл.

Сила», «Механічна робота та енергія»

2  8  2 год  «Теплові  явища»,  «Електричні  явища.

Електричний струм»

3  9  3 / 2,5 год  «Магнітні  явища»,  «Світлові  явища»,

«Механічні та електромагнітні хвилі», «Фізика

атома та атомного ядра. Фізичні основи

атомної енергетики», «Рух і взаємодія. Закони

збереження»

Оновлення навчальної програми для 7-9 класів загальноосвітніх

навчальних закладів

В ході оновлення програми змінено структуру і наповнення

пояснювальної записки. Визначено завдання предмета у досягненні мети

базової загальної освіти, спрогнозовано портрет випускника основної

школи. Тим самим змінено акценти у навчанні – від суто предметного до

цілісного й системного здобуття базової освіти учнем як основним

суб’єктом навчально-пізнавальної діяльності.

Удосконалено  застосування  компетентнісного  підходу  до

навчання фізики. Зважаючи на те, що кожен навчальний предмет окрім

формування предметних компетентностей вносить свій внесок у

формуванні ключових, у пояснювальній записці упорядковано таблицю в

якій кожну ключову компетентність скорельовано з предметним змістом і

навчальними ресурсами для її формування.

Визначено особливості запровадження наскрізних змістовних

ліній  «Екологічна  безпека  та  сталий  розвиток»,  «Громадянська

відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова

грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі

ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання.

Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, оскільки

вони спільні для всіх навчальних предметів, і корелюються з ключовими

компетентностями. Впровадження наскрізних ліній на уроках фізики

забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що

визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Реалізація цих ліній

забезпечується під час розв’язування практико-орієнтованих задач,

ситуативних вправ, проектної діяльності тощо.

Головним у оновленні програм є те, що на перше місце в структурі

програми  поставлено  очікувані  результати  навчально-пізнавальної

діяльності учня. За такого підходу чітко видно, якими компетентностями

має оволодіти школяр при вивченні теми. Змістова частина програми в

даному разі стає похідною результативної частини. Така структура

концентрує увагу не на змісті матеріалу: «що вивчати», а на тому «для чого

це потрібно вивчати», що по суті і є основою компетентнісного підходу. У

навчальній програмі прописані ключові компетентності і складники

предметної компетентності, якими має оволодіти учень і під ці

компетентності організується навчально-пізнавальна діяльність учнів.

«Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів»

структуровано за трьома компонентами компетентності: знаннєвим,

діяльнісним і ціннісним.

Виявлення сформованості знаннєвого компонента компетентності

можливе через уміння оперувати термінами та поняттями; формулювати

визначення понять; називати ті чи інші явища, процеси тощо;

характеризувати їх за певними ознаками; пояснювати механізми процесів

тощо.

Сформованість  діяльнісного  компонента  тісно  поєднана  з

виконанням практичної частини програми навчальної програми і в

результатах навчання відображена в уміннях розв’язувати фізичні задачі,

виконувати експериментальні дослідження тощо.

Прояв ціннісного компонента виражений через ставлення учнів у

висловлених судженнях, обґрунтуванні їх, оцінці, висновках.

Експериментальну  частину  програми  осучаснено  завдяки

рекомендаціям щодо використання цифрових вимірювальних комплексів,

застосування комп’ютерних програм для обробки результатів тощо.

Надано більшу свободу вчителю щодо вибору тем і форм виконання

навчальних проектів, лабораторних робіт. Зазначений у навчальній

програмі розподіл годин між розділами є орієнтовним. За необхідності, і

виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель

має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на

вивчення окремого розділу, в тому числі змінювати порядок вивчення

розділів.

Під час оновлення програм здійснено перегляд змісту з метою його

розвантаження чи уточнення, усунення зайвої деталізації фактичного

матеріалу, уточнення формулювань, загального редагування тексту.

7 клас. Розділ 1. «Вступ». Вилучено такі питання: «Спостереження,

експеримент. Зв'язок фізики з іншими науками. Молекули. Атоми.

Електрони. Йони. Властивості тіл. Засоби вимірювання. Точність

вимірювання. Історичний характер фізичного знання. Внесок українських

учених у розвиток і становлення фізики.» У демонстраціях вилучено

«Міри та прилади».

Розділ 2. «Механічний рух» додано поняття «Частота коливань». У

демонстраціях вилучено «Спідометр».

Розділі 3. «Взаємодія тіл. Сила» уточнено назву лабораторної роботи

№ 6. «Вимірювання маси тіл».

Розділ 4. «Механічна робота та енергія» уточнено уміння

застосовувати формули потенціальної енергії - тіла, піднятого над

поверхнею Землі, та деформованого тіла.

8 клас. Розділ 1. «Теплові явища» «Шкала Цельсія» замінено на

«Температурна шкала». Вилучено «Наноматеріали», «Тепловий баланс».

9 клас. Розділ 1. «Магнітні явища» більш логічно розташовано

змістові питання. Додано поняття магнітної левітації.

Розділ 2. «Світлові явища» вилучено питання «джерела й приймачі

світла», «світловий пучок», «дисперсія світла». Питання «Спектральний

склад природного світла. Кольори» замінено на «Розкладання білого світла

на кольори. Утворення кольорів».

У демонстраціях додано «Розкладання білого світла за допомогою

призми».

Розділ 3. «Механічні та електромагнітні хвилі» додано лабораторну

роботу № 6 Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку за

допомогою сучасних цифрових засобів.

Розділ 4. «Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної

енергетики» замінено «Активність радіоактивної речовини» на «Період

піврозпаду радіонукліда».

Розділ 5. «Рух і взаємодія. Закони збереження» уточнено види рухів

«(у вертикальному та горизонтальному напрямках і по похилій площині).»

Видалено «Розвиток уявлень про природу світла.» Додано перелік

демонстрацій.

Головним завданням основного курсу фізики в 7-9 класах є

сформованість цілісних уявлень про фізичні явища і пропедевтика фізики

як науки. Цим обумовлено вивчення в кінці базового курсу фізики (9 клас)

розділу «Рух і взаємодія. Закони збереження», у якому акцентується увага

на універсальному характері та фундаментальності законів збереження в

природі та цілісності фізичної картини світу. На прикладі класичної

механіки формується уміння оцінювати межі застосування фізичних

законів і теорій. У старшій школі буде логічне продовження вивчення

механіки.

Урахування ключових змін оновлення програм для основної школи

у класах з поглибленим вивченням фізики.

Не зважаючи на те, що офіційно до навчальних програм для

поглибленого вивчення фізики у 8-9 класах зміни не вносились, учителі

фізики можуть керуватися такими рекомендаціями, що відображають

ключові  зміни  в  оновленні  навчальних  програм  з  фізики  для

загальноосвітніх навчальних закладів:

1. На уроках фізики має відбуватися формування не лише суто

предметних, а й ключових компетентностей. Тому таблиця з

описом  внеску  предмета  у  формуванні  ключових

компетентностей, що розміщена у пояснювальній записці

програми з фізики для звичайних класів має бути врахована при

плануванні й проведенні уроків у класах з поглибленим

навчанням.

2. Із програми основної школи варто взяти до уваги вказівки щодо

реалізації наскрізних змістових ліній, які полягають в тому, щоб

на уроках більше використовувати ситуативні завдання і вправи,

які описують проблеми реального життя і для розв’язання яких

дітям потрібно застосовувати здобутті знання. Має бути

сбалансованим співвідношення задач з абстрактним і прикладним

змістом.

3. Вважати зазначений у навчальній програмі для поглибленого

навчання розподіл годин між розділами орієнтовним. За

необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного

забезпечення, учитель має право самостійно змінювати обсяг

годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, в

тому числі змінювати порядок вивчення питань розділу і самих

розділів.

4. Виходячи з педагогічної доцільності та залежно від умов і наявної

матеріальної бази кабінету фізики вчитель може визначати

конкретну тематику лабораторних робіт, форму їх реалізації,

послідовність й місце у навчальному процесі, кількість годин на їх

виконання, замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди

рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти,

доповнювати  цей  перелік  додатковими  дослідами,

короткочасними  експериментальними  завданнями.  Такі  ж

рекомендації застосовні і до організації й проведення навчальних

проектів.

Ефективним  засобом  формування  предметної  й  ключових

компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти.

Теми й види навчальних проектів, форми їх представлення учні

обирають самостійно або разом із учителем. Метою навчального

проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього

процесу, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності

учня. Учитель здійснює управління цією діяльністю, допомагає у

визначенні теми, мети та завдань навчального проекту, орієнтовних

прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання

окремих навчально-пізнавальних задач.

Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка

різнорівневих  дидактичних,  виховних  і  розвивальних  завдань:

розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно

орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження,

виявляти компетентність. У проектній діяльності важливо зацікавити учнів

здобуттям знань і навичок, які знадобляться в житті. Для цього необхідно

зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких учням

потрібно застосовувати здобутті знання.

Оскільки виконання навчальних проектів передбачає інтегровану

дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання

самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то

найвищої оцінки за такі види роботи може заслуговувати учень, що не

лише виявляє знання, а й демонструє здатність і досвід ефективного

застосування цих знань у запропонованій йому штучній ситуації. Окрім

оцінювання продукту проектної діяльності, необхідно відстежити і його

психолого-педагогічний  ефект:  формування  особистісних  якостей,

самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його

наслідки.

Упродовж року учень обов’язково виконує один навчальний проект

(індивідуальний або груповий). Окрім цього, учні можуть брати участь і

виконувати за бажанням кілька проектів.

Проектна робота може бути теоретичною або експериментальною.

Тривалість проекту – різна: від уроку (міні-проект), кількох днів

(короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Результати

досліджень учні представляють у формі мультимедійної презентації,

доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією дослідів), моделі, колекції,

буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, дебатів

тощо. Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається на

спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Робота

кожного виконавця проекту оцінюється за його внеском, індивідуально за

критеріями, з якими учнів ознайомлюють заздалегідь.

У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти виконують стимулюючу

функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні

тематичної оцінки. Враховуючи, що виконання деяких навчальних

проектів передбачає інтеграцію знань і носить міжпредметний характер,

то за рішенням методичного об’єднання учителів природничих предметів,

оцінки за виконання таких робіт можуть виставлятись одночасно з цих

предметів, або залежно від змістового розподілу і розподілу виконавців

проекту: до прикладу: одним учням за біологічну складову, іншим – за

фізичну).

У цілому щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, то учитель

у своїй діяльності керується орієнтовними вимогами оцінювання

навчальних досягнень учнів із базових дисципліну системі загальної

середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки

України № 1222 від 21 серпня 2013 року. При цьому слід враховувати, що

упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення

технологій контролю й оцінювання: з оцінювання предметних знань,

умінь і навичок до оцінювання компетентностей – готовності і здатності

учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй

практичній діяльності.

Як відомо, шкільний фізичний експеримент як органічна складова

методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів

необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного

досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають

спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання

засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується

у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних

робіт, фізичного практикуму, дослідницьких навчальних проектів,

домашніх дослідів і спостережень тощо.

Перелічені в програмі демонстраційні досліди й лабораторні роботи

є необхідними й достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і

повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної

матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі

роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні

їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік

додатковими  дослідами,  короткочасними  експериментальними

завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану

уроку.

Окремі лабораторні роботи можна виконувати вдома або як учнівські

навчальні проекти, а також за умови відсутності обладнання за допомогою

комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом з тим, модельний

віртуальний експеримент має поєднуватися з реальними фізичними

дослідами й не заміщувати їх.

Самостійне експериментування учнів, особливо в основній школі,

необхідно  розширювати  позаурочними  експериментами  та

спостереженнями, використовуючи найпростіше устаткування, інколи

навіть саморобні або побутові прилади, дотримуючись правил безпеки

життєдіяльності.

Залежно від виду, призначення та рівня складності лабораторної

роботи окремі з них учитель може не оцінювати.

Оцінювання  рівня  оволодіння  учнем  узагальненими

експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за

результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими

видами  експериментальної  діяльності  (експериментальні  завдання,

домашні досліди й спостереження, навчальні проекти, конструювання,

моделювання тощо), що дають змогу їх виявити. Тому якщо учень був

відсутній на уроці, на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота,

відпрацьовувати її в позаурочний час не обов’язково. Головне, щоб

упродовж вивчення розділу учень проявив свої експериментальні уміння й

навички в інших видах роботи.

З урахуванням реалізації програми поповнення матеріальної бази

кабінетів природничого циклу в частину навчальних закладів почали

надходити нові сучасні навчальні засоби, як то цифрові вимірювальні

комплекси, цифрові мікроскопи та ін. Нові навчальні засоби надходять в

школи за умови їх методичної підтримки у вигляді електронних

методичних посібників, які включені до поставок та безкоштовного

навчання учителів їх використанню. Ці елементи, які наявні в більшості

шкіл світу потребують уваги з боку вчителя, як інноваційні інструменти

для додаткової мотивації учнів до здійснення дослідницької діяльності на

формування вмінь опрацьовувати отриману інформацію у вигляді графіків

та таблиць. Зазначені засоби дають можливість доповнити більшість

шкільних демонстрацій аналітичним матеріалом та удосконалити їх

методику використання. Активне використання зазначених засобів учнями

під час проведення лабораторних робіт дозволяє значно економити час,

затрачений на проведення робіт та підвищує точність більшості вимірів.

Більшість новітніх засобів навчання мають підтримку у вигляді

безкоштовного поновлення програмного забезпечення та додаткової

можливості для учителя та учня розміщувати власні розробки у мережі для

сумісного використання іншими користувачами. Наявність цих засобів

надає можливість застосовувати технології STEM орієнтованої освіти,

тобто навчання через власні дослідження учнів. Особливістю зазначеної

технології є формування уміння учня використовувати набуті знання не

тільки у галузі фізики а й у інших споріднених предметах, що є необхідним

фактором для формування важливих життєвих компетентностей. Оскільки

пріоритетним напрямком набуття необхідних компетентностей як учнем

так і учителем є уміння знайти потрібну інформацію, її опрацювати та

зробити вірний висновок, використання мережних ресурсів є необхідним

елементом сучасного уроку. Для підтримки напрямку навчальних

досліджень  учнів  створено  окремий  україномовний  ресурс

Міжпредметного лабораторного комплексу Національного центру «Мала

академія наук України» «МАНЛаб» http://manlab.inhost.com.ua. Ресурс

містить  значну  кількість  методичних  розробок,  відеозаписів

експериментів, лекцій та пропозицій для співпраці у плані безкоштовної

допомоги по здійсненню учнівських досліджень.

Хімія

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується

перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного

стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого

Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і

затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від

06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і

науки України від 29.05.2015 № 585.

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері

реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у

поточному році навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх

навчальних закладів були оновлені.

Таким чином, навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах

у 2017/2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними

програмами:

7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.

Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від

07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті

Міністерства ( http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-

5-9-klas-2017.html )

8 - 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для

загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії,

затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 № 983. Програму

розміщено  на  офіційному  веб-сайті  Міністерства

( http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html) ;

10-11 класи:

  Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних

закладів. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН

України від 14.07.2016 № 826). Програму розміщено на офіційному веб-

сайті Міністерства ( http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-

programy.html  );

  Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних

закладів. Академічний рівень (затверджена наказом МОН України від

28.10.2010 № 1021);

  Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних

закладів. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від

28.10.2010 № 1021);

  Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних

закладів. Поглиблене вивчення (затверджена наказом МОН України від

28.10.2010 № 1021).

Програми позбавлені поурочного поділу. Вчитель може самостійно

розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття

навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не

порушувалась логіка.

Відповідно  до  Типових  навчальних  планів  загальноосвітніх

навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти

і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства

освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх

навчальних закладах (додатки 1 - 13) хімія вивчається:

у 7 класі - 1,5 години на тиждень,

у 8 класі - 2 години на тиждень,

у 9 класі – 2 години на тиждень.

Відповідно  до  Типових  навчальних  планів  загальноосвітніх

навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства

освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими

наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657), хімія

вивчається:

Варіативна складова Типових планів може використовуватись на

підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин

на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється

вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який

погоджується керівником навчального закладу чи його заступником.

Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу,

відведених для предмета, на підсилення якого використано зазначені

години.

За рахунок  збільшення  годин, окремі  предмети в старшій

школі мо жуть  вивчатися  за  програмами академічного  рівня, а не рівня

стандарту,  як  це  передбачено Типовими планами.

З  огляду на  зазначене рекомендуємо за  раху нок  варіативної

складової виділити  не 1, а 2 години на  вивчення  хімії на  академічному

рівні в 10 класі. У такому разі  вчитель використовує програму

академічного  рівня, самостійно  збільшу ючи  кількість  годин на  вивчення

окремих тем  програми.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є

впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та

факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента

змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Зміст програм курсів за вибором і  факультативів  як і  кількість

годин  та  клас, в якому  пропонується  їх  вивчення,  є  орієнтовним.

Учителі  можуть  творчо підходити  до  реалізації  змісту цих програм,

ураховуючи кількість  годин  ви ділених на  вивчення  курсу за  вибором

(факультативу),  інтереси та  здібності  учнів, потреби регіону,  можливості

навчально­матеріальної  бази навчального закладу.  Окре мі розділи

запропонованих  у  збірниках  програм можуть  вивчатися  як  само стійні

курси за  вибором. Слід  зазначити,  що  навчальні програми  курсів за

вибором  можна  використовувати  також  для  проведення

факультативних  занять і навпаки,  програми  факультативів  можна

використовувати  для  викладання  курсів за  вибором.

В  організації  навчально-виховного  процесу  загальноосвітнім

навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальну

літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена

відповідною  комісією  Науково-методичної  ради  з  питань  освіти

Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури

щорічно оновлюється і розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства

(www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти

(www.imzo.gov.ua).

Починаючи з 2017/2018 навчального року, вивчення хімії в

7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за

оновленою на компетентнісних засадах навчальною програмою.

У пошуках напрямів реформування освіти світова практика обрала

компетентнісний підхід, завдяки якому випускник навчального закладу

формується як компетентна особистість, готова до самореалізації в соціумі

й особистому житті. Можна й ширше характеризувати такого випускника:

володіє інформацією, здатний до аналізу ситуації і прийняття рішення,

налаштований на діяльність, спрямовану на успішне розв’язування

проблем на основі здобутих знань, і досвіду, готовий до самонавчання,

комунікабельний. Отже, йдеться про загальну життєву компетентність

людини.

У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти»

компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з

реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя», а

компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів

мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність

особи успішно провадити діяльність у нових непередбачуваних умовах».

Упровадження компетентнісного підходу спрямовано на те, щоб

врешті перейти від предмето- до дитиноцентризму, від вивчення предмета

хімія до навчання учнів, від заучування фактів до розуміння принципів і

усвідомлення цінностей, від навчання «для оцінки» до досягнення

освіченості й освоєння культури «для себе».

Порівняння ознак «ЗУНівського» і компетентнісного

підходів у навчанні

«ЗУНівський» підхід  Компетентнісний підхід

Ключове питання: чого навчати?  Ключове питання: з якою метою

навчати?

Орієнтація  на  зміст  і  процес

навчання

Орієнтація на результат навчання

Результат  навчання  –  знання,

уміння, навички

Результат навчання -- ключові і

предметні компетентності

Унормованість  обов’язкових

результатів навчання

Досягнення  особистісно  цінних

освітніх результатів

Трансляція готових знань  Самостійне  здобування  знань;

створення власної системи знань

Засвоєння знань на все життя  Навчання як перманентний процес

упродовж життя

Статичний зміст Гнучкий зміст

Енциклопедичність змісту  Розкриття провідних природничо-

наукових ідей

Предметний характер знань  Інтегративний  характер  знань;

формування наукової картини світу

в  єдності  гуманітарного  і

природничого складників

Навчальна діяльність із засвоєння

системи знань

Пізнавальна діяльність, мотивована

власними  життєвими  потребами,

цікавістю до пізнання світу і себе в

цьому світі.

Вивчення наукових фактів  Засвоєння  основоположних

наукових принципів; факти як засіб

розкриття принципів

Навчання  як  засвоєння  «порцій

інформації»

Навчання  як  розв’язування

проблемних ситуацій

Накопичення знань  Формування особистісних цінностей

і ставлень

Відтворення обсягу знань Творче застосування знань

Контрольні завдання на відтворення

знань

Ситуативні завдання, наближені до

реальних умов

Учень – об’єкт навчання  Учень – суб’єкт навчання

Учительський контроль Учнівський самоконтроль

Оцінювання учителем  Самооцінювання учнем, рефлексія

Стабільний підручник як основне

джерело інформації

Вибір джерел інформації

Традиційні методики формування

ЗУН

Інноваційні методики формування

компетентностей

Компетентнісний підхід реалізується у змісті освіти засобами

навчальних предметів, тому оновлення навчальної програми з хімії

спрямовувалося передусім на виявлення резервів змісту курсу хімії

щодо впровадження компетентнісного підходу.

Оновлення навчальної програми для основної школи (7 – 9 класи)

Робочою групою було проаналізовано всі зауваження до навчальної

програми з хімії, висловлені в процесі громадського обговорення;

враховано слушні пропозиції, спрямовані на тлумачення основних

закономірностей, усунення зайвої деталізації фактичного матеріалу,

уточнення формулювань, загального редагування тексту.

Водночас, не враховано пропозиції, що суперечать освітньому

стандарту, не відповідають віковим особливостям учнів, стосуються

проблем методики навчання.

Програма з хімії для основної школи оновлювалася з урахуванням

таких вихідних позицій.

1.Базовий курс хімії мінімальний за обсягом, але функціонально

цілісний, забезпечує хімічну грамотність і базову хімічну культуру

учнів, достатній для подальшої освіти й самоосвіти учнів, соціалізації і

творчої самореалізації особистості.

2. Програма розкриває провідні ідеї хімічної науки, спрямовує на

формування в учнів ціннісних установок, світоглядних орієнтацій і

набуття досвіду їх застосування у власній діяльності.

3.Перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів за

складниками  предметної  компетентності  орієнтує  вчителя  на

досягнення мети, сприяє плануванню і моніторингу процесу й

результатів навчання.

4.Зміст програми враховує пропедевтичну підготовку учнів з

природознавства і міжпредметні зв’язки з іншими природничими

предметами.

5.Учнівський хімічний експеримент доступний і безпечний для

виконання в лабораторних умовах.

6.Навчальна програма структурується у зручний для використання

спосіб.

Зміни в навчальній програмі основної школи

Пояснювальну записку до програми доопрацьовано з урахуванням

змін у її структурі і компетентнісного спрямування навчання хімії.

Розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, складено

таблицю, в якій кожну ключову компетентність скорельовано з

предметним змістом і навчальними ресурсами для її формування.

Структура програми є максимально інформативною. Вона орієнтує

вчителя на очікуванні результати навчальної діяльності учнів.

Результати навчання визначено згідно зі структурою компетентності за

складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Зміст навчального

матеріалу  і  практична  складова  забезпечують  формування

компетентностей.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває

спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії:

«Екологічна  безпека  і  сталий  розвиток»,  «Громадянська

відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова

грамотність».

Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту і

відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що

послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в

певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких

забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що

визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному

трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його

розширення чи поглиблення. Діяльнісний і ціннісний компоненти

результатів навчання також скорельовано з цими змістовими лініями.

У  результаті  оновлення  програми  відібрано  «ядро  знань»

(необхідний і достатній зміст) з хімії, оволодіння яким забезпечує

базову, загальнокультурну підготовку з предмета і створює підґрунтя

для подальшого навчання хімії у старшій школі.

У змістовій частині вилучено деякі приклади хімічних сполук і

реакцій,  що  переобтяжують  чи  дублюють  зміст.  Акцентовано

екологічний і здоров’язбережувальний аспекти. У темі з органічної хімії

структуровано чинний зміст; посилено увагу до актуального нині

питання переробки нафти і застосування її продуктів (описовий

матеріал, без використання хімічних формул). Практичну частину

оновлено завдяки дослідам з використанням препаратів побутової хімії

(у чинних межах). Для вчителя – це базис для формування

компетентностей учнів.

У програмі не зазначено розподіл годин за темами. Заради

досягнення запланованих результатів навчання учитель має право

самостійно визначати час, необхідний для вивчення тем, зважаючи на

умови функціонування навчального закладу і навчальні можливості учнів.

Учитель також може обґрунтовано змінювати порядок вивчення тем і

окремих питань у межах одного класу. Перенесення вивчення тем із

одного класу до іншого є недоцільним.

7 клас. Вступ.

Ознайомлення з правилами безпеки під час роботи з лабораторним

посудом та обладнанням кабінету хімії, маркованням небезпечних

речовин перенесено в цю тему з теми «Кисень».

Демонстрацією  передбачено  зміну  забарвлення  природних

індикаторів у середовищі побутових хімікатів і харчових продуктів.

Дослідження  будови  полум’я  і  знайомлення  з  маркованням

небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів) перейшли в статус

лабораторних дослідів.

Відпрацювання найпростіших лабораторних операцій винесено на

практичну роботу.

Запропоновано нові теми навчальних проектів.

Тема 1. Початкові хімічні поняття.

Вилучено поняття про склад атома, оскільки одночасно атом

вивчається в курсі фізики.

Доповнено питанням про поширеність хімічних елементів у природі

для повноти уявлень про них і зв’язку з життям.

Змінено послідовність питань: спершу метали й неметали, потім

металічні та неметалічні елементи.

Закон збереження маси речовин перенесено в цю тему, де

розглядаються хімічні реакції.

Перелік розрахункових задач доповнено задачами на обчислення маси

елемента в складній речовині за його масовою часткою, що логічно

продовжує попередній перелік типів задач.

Демонстрації доповнено дослідом (перенесено з теми «Кисень»), що

ілюструє закон збереження маси речовин (виконується реально або

віртуально).

У лабораторному досліді уточнено, які саме хімічні реакції

досліджуються.

Під час практичної роботи передбачено дослідження фізичних і

хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів.

Тема 2. Кисень.

Уточнено способи добування кисню в лабораторії (на прикладі

гідроген пероксиду і води).

Вилучено повне окиснення глюкози з прикладів взаємодії кисню зі

складними речовинами.

Демонстрацію марковання небезпечних речовин перенесено до

«Вступу».

Практична робота з добування кисню проводиться з використанням

різних біологічних каталізаторів.

Уточнено теми навчальних проектів.

Тема 3. Вода.

Уточнено поняття про кислоти й основи (замість гідратів оксидів).

Необхідно зазначити, що в цій темі вводиться лише поняття про

кислоти й основи, не виходячи за межі наведених речовин для складання

рівнянь реакцій. Вивчати класи кислот і основ необхідно у 8 класі в темі

«Основні класи неорганічних сполук».

8 клас. Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

Вилучено повторення поняття про масову частку розчиненої

речовини, оскільки в найближчих темах воно не використовується.

Розрахункові задачі доповнено обчисленням об’єму води в розчині.

Уточнено формулювання демонстрацій.

Вилучено лабораторний дослід з виготовлення водних розчинів із

заданими масовими частками розчинених речовин; його винесено на

практичну роботу.

Скорочено домашній експеримент.

Виокремлено теми навчальних проектів екологічного змісту.

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система

хімічних елементів.

Дотримано  логіки  вивчення  теоретичних  понять:  спершу

розглядається будова атома, потім періодичний закон.

Замість  менделєєвського  формулювання  періодичного  закону

вивчається сучасне його формулювання.

Вилучено поняття про нуклід (передбачено в курсі фізики).

Демонстрації доповнено 3Д моделями.

Розширено тематику навчальних проектів.

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини.

Перенесено питання про ступінь окиснення, визначення ступеня

окиснення елемента за хімічною формулою сполуки, складання формули

сполуки за відомими ступенями окиснення елементів до відповідної теми

9-го класу, де ці поняття використовуються.

Ознайомлення з фізичними властивостями речовин вилучено з

демонстрацій  (залишено  лабораторний  дослід).  Дослідження  цих

властивостей винесено на практичну роботу.

Теми навчальних проектів скориговано.

Тема 3. Кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами.

Вжито термін стала Авогадро замість число Авогадро.

Усунуто технічну помилку: пропуск розрахункових задач на

обчислення молярної маси речовини.

Демонстрації доповнено зразками речовин.

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.

Переструктуровано зміст теми: спершу розглядаються кислоти, потім

основи; ряд активності металів перенесено до кислот; далі -- амфотерні

гідроксиди.

Доповнено питанням про вплив неорганічних сполук на здоров’я

людини.

Вилучено лабораторний дослід дії водних розчинів лугів на

індикатори як повтор.

Уточнено теми домашнього експерименту і навчальних проектів.

9 клас. Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу

Тема 1. Розчини.

Уточнено, про які колоїдні системи йдеться: суспензії, емульсії,

аерозолі.

Кристалогідрати розглядаються на рівні загального поняття.

Поняття про рН розглядається без математичних розрахунків.

Знято аналітичне виявлення бромід-, йодид-, ортофосфат-іонів.

Розв’язування задач на приготування розчинів із кристалогідратів

замінено на задачі за рівняннями реакцій з використанням розчинів із

певною масовою часткою розчиненої речовини.

З лабораторних дослідів вилучено виявлення бромід-, йодид-,

ортофосфат-іонів.

Темам навчальних проектів надано практичного спрямування.

Тема 2. Хімічні реакції.

Поняття про ступінь окиснення перенесено в цю тему, до окисно-

відновних реакцій.

Спрощено зміст лабораторного досліду: відповідне дослідження

винесено на практичну роботу.

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки.

Знято поняття про основний і збуджений стани атома Карбону.

Хімічні реакції вуглеводнів доповнено реакціями заміщення і

приєднання.

Розглядається процес перегонки нафти, а не лише продукти.

Доповнено питанням про охорону довкілля у зв’язку з використанням

вуглеводневої сировини.

Замість питання про жири у природі розглядаються природні й

гідрогенізовані жири.

Досліди з гліцеролом перенесено з демонстрацій до лабораторних

дослідів.

Домашній експеримент доповнено дослідами з мийними засобами.

Розширено тематику навчальних проектів практичного спрямування.

Тема 4. Роль хімії у житті суспільства.

Назву теми змінено, оскільки попередня (узагальнення знань) не

відповідає змісту і потребує значного розширення його.

Додано питання про роль хімічної науки в забезпеченні сталого

розвитку людства та про видатних вітчизняних учених-хіміків.

Скориговано теми навчальних проектів.

Звертаємо увагу, що навчальної програмою з хімії для 7-9 класів не

передбачено  розв’язування  розрахункових  задач  на  встановлення

молекулярної формули (формульної одиниці) речовини, задач на

приготування розчинів за участі кристалогідратів, на обчислення

теплового ефекту реакції.

Оновлена програма надає вчителеві більшої автономії в питаннях

розподілу навчального часу на вивчення тем і окремих питань у межах тем.

Учитель має скористатися цим задля реалізації діяльнісного складника

результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, виокремлення часу на

формування практичних умінь та оцінних ставлень, мотивації, самооцінки

учнів. Перевага надається проблемному навчанню, що спрямовує на

послідовне розв’язування проблеми через її формулювання, усвідомлення,

засвоєння необхідних знань і умінь, вироблення ставлень і формування

нового знання. Посилюється увага до інтерактивних методів, виконання

навчальних проектів. Учитель виконує роль супроводу, консультує,

підтримує активність, забезпечує самостійність учнів.

У методичній літературі з хімії, присвяченій практичному втіленню

комптентнісного підходу, увага зосереджується винятково на предметній

компетентності, через це виникає ще одна проблема, що стосується

способу її монтування у ключову природничо-наукову компетентність і

формування інших ключових компетентностей. Постає питання: як

останні можна і слід формувати засобами навчання хімії.

До 10 ключових компетентностей, що увійшли до оновлених

навчальних програм для основної школи, належать: спілкування

державною (і рідною у разі відмінності) мовами; спілкування іноземними

мовами;  математична  компетентність;  основні  компетентності  у

природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність;

уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість;

соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у

сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної

освітньої галузі чи предмета, тобто предметна хімічна компетентність є

складником природничо-наукової компетентності, що, у свою чергу,

входить до ключової компетентності у природничих науках і технологіях.

Навчання хімії безпосередньо відповідає за формування хімічної

компететності,  але  в  тісному  поєднанні  з  усіма  ключовими

компетентностями. У деяких випадках такий зв’язок випливає зі змісту

навчання хімії і очікуваних результатів навчальної діяльності учнів,

сформульованих у програмі з предмета. Очевидно, що розв’язування

розрахункових  задач  розвиває  математичну  компетентність;  на

формування екологічної  грамотності й здорового способу життя

зорієнтовано зміст практично всіх розділів програми з хімії, цим

матеріалом насичено й нові підручники; основні компетентності у

природничих науках і технологіях забезпечуються дотримання принципів

наступності й міжпредметних зв’язків курсів природознавства і хімії,

хімії і фізики, хімії і біології;. Отже, ці ключові компетентності

безпосередньо торкаються хімічного змісту, тому їх неможливо оминути в

методиці навчання.

Менш очевидною є можливість формувати засобами хімії такі

ключові компетентності, як інформаційно-цифрова, уміння вчитися

впродовж  життя,  ініціативність  і  підприємливість,  соціальна  та

громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері

культури.

У змісті програм з хімії немає питань, безпосередньо зорієнтованих

на ці компетентності, отже єдиний шлях розв’язування проблеми –

додаткова методична робота вчителя.

Володіння інформаційно-цифровою компетентністю виявляється у

процесі навчальної діяльності учня з використанням електронних освітніх

ресурсів, цифрових вимірювальних комплексів, віртуальних хімічних

лабораторій, пошуку, збереження й цільового використання інформації,

створення власних інформаційних продуктів з хімічної тематики.

Основою уміння вчитися впродовж життя є власний досвід навчання

хімії, освоєння як  теоретичного змісту науки, так і хімічного

експерименту. Учитель має спрямовувати самоосвіту учнів: спонукати до

роботи з підручником, іншими дидактичними матеріалами, довідниками,

додатковими джерелами; навчати організовувати пізнавальну діяльність

згідно з поставленим теоретичним чи практичним заданням: планувати,

добирати потрібні засоби, розраховувати власний час і доводити роботу до

завершення, оцінювати результат тощо. Найкращим чином уміння вчитися

мотивується, формується й виявляється під час роботи над навчальними

проектами.

Ініціативність і підприємливість учнів тісно пов’язані з умінням

учитися, визначати мету і досягати її, при цьому не обмежуватись

власною особою, а встановлювати контакти з партнерами, розробляти як

одноосібні, так і колективні плани, приймати рішення і відповідати за них.

Ці риси виявляються під час групової навчальної й експериментальної

роботи, виконання групових проектів.

Соціальна та громадянська компетентності учнів виявляються у ще

ширшому колі людей, залучених до співпраці над спільними соціально

значущими проектами, наприклад, із проблем довкілля, під час виконання

яких учні виконують різні соціальні ролі.

Ці компетентності ґрунтуються на усвідомлених принципах і

цінностях, що стосовно хімії виражаються у патріотизмі, розумінні переваг

сталого розвитку, поцінуванні внеску видатних вітчизняних хіміків у

розвиток науки.

Щодо формування обізнаності та самовираження у сфері культури

як ключової компетентності, то передусім це стосується розкриття

значення науки хімії як складника загальної культури людства нарівні з

іншими науками, мистецтвом, літературою. З іншого, утилітарного боку,

слід констатувати, що мистецтво завжди було пов’язане з хімією,

досягнення хімії прислужилися для створення художніх творів -- від

стародавніх часів до сьогодення, від природних мінералів до сучасних

синтетичних матеріалів. Самовираження учнів у творчості також

потребує таких засобів.

Кращі підручники нового покоління містять достатньо навчального

матеріалу, спрямованого на розвиток загальної культури, формування

громадянськості,  патріотизму,  а  методичний  апарат  підручників

передбачає самонавчання, роботу в групі, отже, комунікацію, пошук

додаткової інформації.

Формування  ключових  компетентностей  потребує  залучення

різноманітних навчальних ресурсів. Оновленою програмою визначено такі:

навчальні завдання (в тому числі, міжпредметні контекстні, кількісні і

якісні задачі), навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення,

електронні освітні ресурси, навчальні проекти, тренінги, інформаційні й

аналітичні матеріали, науково-популярна і художня література, мистецькі

твори інші медійні і друковані джерела тощо. Підручник нині втрачає

свою роль основного навчального ресурсу і переходить у статус

ресурсного мінімуму.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання

завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у

нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною

життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як

соціальної складової частини живої природи.

Виконуючи компетентнісно орієнтовані завдання, учні мають

навчитися: знаходити потрібну інформацію; виокремлювати головне з

прочитаного або почутого; точно формулювати свої думки; планувати свої

дії; обирати спосіб дії в певних ситуаціях; оцінювати отриманий результат

і критично ставитися до нього; самоорганізовуватися; застосовувати

знання, вміння, навички у ситуаціях, що виникли. Для завдань такого типу

характерне діяльнісне спрямування, моделювання життєвої ситуації,

актуальність запитань, що розглядаються, і наявність певних складників

структури завдання. Такі навчальні завдання, як правило, міжпредметного

змісту і пов’язані з життєвими ситуаціям й загальнокультурними

цінностями.

Компетентістно орієнтованими, зокрема, є контекстні задачі як

спосіб усвідомлення цінності знань з предмета, що вивчається, зокрема

хімії. Реалізація особистісно розвивального потенціалу таких задач

відбувається у разі виходу їхнього змісту за рамки одного предмета і

конкретного застосування навчального матеріалу в житті учня й інших

сферах його майбутньої діяльності.

Компетентнісно орієнтовані завдання можуть бути пов’язані з

роботою з документами, збиранням інформації, висуванням гіпотези,

відтворенням ситуації, що відповідає реальному життю.

До компетентнісно орієнтованих завдань відносять:

практико-орієнтовані, спрямовані на найпростіші практичні

потреби і тому мають ціннісну орієнтацію. Вони можуть подаватися у

вигляді навчального проекту;

особистісно-орієнтовані, під час розв’язування яких учень має,

окрім знань і вмінь, проявити особистісний потенціал (усвідомлювати

зв’язок хімії з проблемами життя людини, оцінювати й робити висновки

щодо ролі діяльності людини в побудові картини світу, обґрунтовувати

судження про смисл пізнання людиною природи);

проблемно-пошукові, які виконуються на основі реального або

мисленневого (уявного) експерименту;

ціннісно-орієнтовані,  що  розглядають  проблеми  безпеки

життєдіяльності і здоров’я людини, екологічного стану довкілля;

завдання, пов’язані з комунікативними потребами людини. У змісті

таких задач розглядається природничо-наукова основа зв’язків між

людьми, наприклад хімічні сполуки і сплави, що застосовуються в

телерадіокомунікації, діяльності естетичного спрямування та спорту

(пояснення феноменів довкілля, використання матеріалів для мистецької

діяльності та спортивних досягнень людини на основі природничих наук).

Такі завдання особливо важливі для виконання веб-квестів.

Веб-квест в освіті розглядається як цілеспрямований пошук

інформації на визначену тему в мережі Інтернет. За Я.С. Биховським, «веб-

квест – це сучасна технологія, заснована на проектному методі навчання,

що включає пошукову діяльність учнів разом з учителем із застосуванням

нових інформаційно-комунікаційних засобів». У веб-квестах поєднуються

елементи дидактичних ігор та методу проектів.

Компетентнісно-орієнтовані завдання (задачі) у своєму змісті

містять:

мотивацію (стимул), що є введенням у проблему (бажано практико-

орієнтовану) і відповідає на запитання «з якою метою треба це робити?»;

формулювання завдання – відповідає на запитання «що саме треба

зробити?». Учень має чітко визначити для себе суть завдання: відповісти

на запитання, систематизувати перелічені речовини (реакції, умови),

позначити, прочитати і висловити думку, обчислити, порівняти, оцінити

тощо;

інформацію (додаткову), необхідну для розвязання задачі. Ця

частина відповідає на запитання «чому?».

перевірку (критерії) – результат виконання – відповідає на

запитання «що, в якій формі треба зазначити?».

Особистісне спрямування змісту завдання вимагає наявності в ньому

мотиву. Учень має бачити в діяльності особистісні сенс і цінність.

Мотиваційними прийомами, що їх можна задіяти при складанні

компетентнісно орієнтованих завдань, можуть бути: зацікавлення учня у

збагаченні  життєвого  досвіду;  врахування  індивідуального  стилю

мислення; включення до змісту життєвого контексту; надання можливості

отримати позитивні емоції у процесі спілкування.

Особистісна орієнтація при створенні компетентнісно орієнтованих

завдань передбачає поєднання знаннєвого складника (як частини

життєвого досвіду) з формуванням світосприйняття і особистісних

ціннісних якостей (пізнавальна, етична, екологічна спрямованість тощо).

Як результат, учні отримують не лише знання про світ та вміння

взаємодіяти з ним, а й навички соціальних відносин. Компетентнісне та

особистісно орієнтоване навчання гарантує не лише отримання учнем

знань, умінь і навичок з хімії, а й усвідомлення навіщо вони потрібні і де

він їх зможе застосувати в житті.

Під час розроблення компетентнісно орієнтованих завдань необхідно

врахувати усі складники — знаннєвий, діяльнісний і ціннісний — і

передбачити, який досвід отримає учень у результаті їх виконання;

підібрати форми завдань, оптимальні для певного уроку; сформулювати

зміст завдань, відібрати до нього інформаційний матеріал; співвіднести

завдання зі змістом матеріалу, що вивчається. Власне компетентнісно

орієнтоване завдання, завжди передбачає виявлення всіх трьох складників

предметної компетентності.

Постає питання щодо необхідності знати означення термінів,

понять, законів, тощо. Згідно концепції компетентнісно орієнтованого

навчання учень має вміти використовувати набуте за роки навчання у

школі в подальшій практиці. То чи варто вимагати від учня дослівного

знання закону збереження маси речовин, чи краще звернути увагу на

формування і розвиток уміння ним користуватися при складанні рівнянь і

розв’язанні розрахункових задач? Дуже часто, зазубривши правила і

закони, учень не розуміє їх і не вміє ними скористатися.

Готуючи усне опитування, учитель має визначитися з метою

перевірки, а від цього - зі змістом запитань і завдань. Нагадаємо, що

запитання поділяються на основні (ті, повну відповідь на які передбачає

запитання) і додаткові (у разі неповної відповіді вони будуть складниками

основного). Зрозуміло, що запитання, поставлене учням 7 класу: «Назвіть

способи розділення сумішей», не відповідатиме вимогам компетентнісно

орієнтованого навчання, а буде результатом відтворення змісту теми

«Суміші». У даному випадку перевірятиметься лише один з трьох

складників предметної компетентності — знаннєвий. Перефразуємо

запитання: «Наведіть приклади способів розділення сумішей різних типів».

У такому випадку для надання відповіді учень має: 1) пригадати і назвати

види сумішей; способи розділення сумішей (знаннєвий складник); 2)

проаналізувати можливість застосування кожного зі способів відповідно до

певного типу сумішей (діяльнісний складник); 3) підібрати, з власного

досвіду, досвіду близьких або набутої інформації, приклади розділення

сумішей і оцінити можливість їх застосування у кожному окремому

випадку (ціннісний складник).

Наведене вище завдання може бути як індивідуальним, так і

використано для фронтального опитування. Кожен з учнів може навести

свій приклад, доповнити відповідь однокласника. Спірні відповіді

створюють проблемну ситуацію, розв’язування якої є найкращим

варіантом для знаходження правильної відповіді. Здатність учня розв’язати

проблемну задачу (або завдання) дає змогу говорити про сформованість

особистості. Саме критичне ставлення до результату розв’язання,

усвідомлення відповідальності за нього є тією ціннісною складовою, яка

разом зі знаннєвою і діяльнісною дає право вважати такі задачі

компетентнісно орієнтованими.

Зміни в українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня

професійної кваліфікації та компетентності вчителів.

Сучасний вчитель повинен перенести акцент у процесі навчання з

викладання на навчання, організувати саме викладання не як трансляцію

інформації, а як фасилітацію (активізацію, забезпечення і підтримку)

процесів  осмисленого  навчання,  яке  дозволить  учням  досягнути

очікуваних результатів навчання.

Професіоналізм  педагога,  його  налаштованість  на

самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток напряму впливає на

формування компетентностей та успішності учнів і є вирішальним

фактором забезпечення якості освіти.

Географія
З цього року
в
6-9-х класах географія вивчатиметься
за
оновленою
навчальною
програмою,
затвердженою
наказом МОН України від 07.06.
2017
№
804.
До навчальної програми
внесено
зміни, пов’язані з навчанням учнів
використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для
вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій,
забезпечення
успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя,
формуванням в
учнів потреби у
неперервній освіті. Тому зміст
навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби
особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності.
Програма  спрямована  на  формування
предметних  і  ключових
компетентностей,
що
робить зміст освіти прикладним.
Основні зміни в
навчальній програмі визначені в
Пояснювальній
записці і спрямовані на реалізацію компетентністного потенціалу
предмета,
корекції мети і
основних завдань шкільної географії,
особливостей реалізації наскрізних тем засобами географії.
Відповідно
оновлено структуру
і зміст навчальної програми.
Зміст шкільної географічної освіти відображає комплексний підхід
до вивчення географічного середовища в цілому і його
просторової
диференціації в умовах різних територій і акваторій Землі. Такий підхід
дозволяє розглядати природні, економічні і соціальні чинники, що
формують і змінюють навколишнє середовище, в їх рівноправній
взаємодії.  Це  найбільш  ефективний  шлях  формування  системи
геоекологічних, геоекономічних, соціокультурних поглядів, цінностей,
відносин учнів не тільки на емоційному, а й на раціональному рівні. Таким
чином, в основу змісту навчального предмета покладено значення
географічного середовища для життя і діяльності людини й суспільства.
Зміст шкільної географічної освіти формує в учнів основи географічного
простору на місцевому, регіональному і глобальному рівнях, а також
вміння правильно орієнтуватися в просторі.
Зміст навчального матеріалу предмета, що розміщений у центральній
колонці таблиці, забезпечує формування ключових компетентностей, які
визначають очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
(знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти) і створюють «канву»
вмінь, що є основою для успішної самореалізації учнів. Тому «Очікувані
результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» є головними при
підготовці вчителя до уроку.
У правій колонці прописані наскрізні змістові лінії, які є засобом
інтеграції ключових та загально предметних компетентностей навчальних
предметів. Змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість
та фінансова грамотність» реалізуються під час вивчення певних розділів
та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та
використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень.
Роль окремих курсів географії за наскрізними лініями різна і залежить від
змісту курсу і від того, наскільки він пов’язаний з конкретною наскрізною
темою.
Так,
зокрема в
курсі «Загальна географія»
6 класу
основні
завдання
першого систематичного курс нового шкільного предмета залишаються
незмінними. Відкориговано
очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності
учнів:
знаннєвий, діяльнісний та ціннісний
компоненти.
Особливістю  даного  курсу  є  його  насиченість  загальними
географічними поняттями, що складають основу теоретичних знань.
Формування загальних понять в учнів здійснюється за допомогою
вивчення конкретних об’єктів і явищ, у
першу чергу наявних у своїй
місцевості.
Розпочати вивчення географії в 6 класі
доцільно з обґрунтування
значення
географічних знань для життя і діяльності людини. Учні повинні
розуміти,
для чого вони вивчають географію, вміти користуватися
основними
джерелами
географічних знань.
Значної
уваги
у
викладанні початкового курсу географії вимагає
формування у школярів предметних умінь, які відносяться, головним
чином, до роботи з картою, іншими джерелами інформації, до опису
об’єктів і явищ на основі спостережень, читання графіків, діаграм
тощо.
Програмою передбачено також виконання 8 практичних робіт та 2
досліджень.
Наскрізні змістові лінії реалізуються через соціально значимі
надпредметні
теми курсу, що сприяють формуванню в учнів уяви про
природу і суспільство в
цілому та розвивають здібності застосовувати
отримані знання в
різних
життєвих ситуаціях.
Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий
розвиток» пов’язана з формуванням в учнів:
готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного
середовища; різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку
повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого
краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення
листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті
навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які
проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні;
уміння застосування знань у справі охорони природи; оцінку
значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності
людини;
навичок безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-
географічних явищ та процесів.
Наскрізна  змістова  лінія  «Громадянська  відповідальність»
сприятиме формуванню:
ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати
природу;
уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та
проектами на засадах співробітництва;
способів діяльності та моделі поведінки, що задовольняють власні
інтереси та не порушують права інших громадян;
активної природоохоронної діяльності у своїй місцевості.
Наприклад, при виконанні дослідження
«Розробка міні-проекту з
утилізації  побутових  відходів»
через  формування  відповідального
ставлення до власної діяльності у складі малої групи, учні розуміють роль
лідера й
виконавця певної ролі, вміють розділити між собою завдання, що
сприятиме успіху групи у виконанні проекту та його презентації.
Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» забезпечить:
застосовування знань про лікарські й
отруйні рослини, тварин на
прикладі природних комплексів своєї місцевості;
формування установок на раціональне, здорове та безпечне
харчування й безпечну поведінку під час навчальних екскурсій і
польових досліджень;
виявлення та розуміння впливу метеорологічних чинників на стан
здоров’я людини;
розуміння значення для здоров’я людини мінеральних лікувальних
та столових вод.
Наскрізна  змістова  лінія  «Підприємливість  та  фінансова
грамотність» забезпечить здатність учнів представляти себе і свої
досягнення; вести розрахунки, приймати рішення; планувати і розробляти
заходи щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті та
інші проекти що сприяють оздоровленню середовища.
Курс «Материки та океани»
в
7 класі
продовжує задану логіку
предмета географія у змістовній і компетентнісній частинах. При вивченні
фізико-географічних  особливостей  материків  і  океанів  важливо
забезпечити формування знань про вплив природних умов на господарську
діяльність населення конкретних країн. Особливу увагу на уроках з даного
курсу рекомендується приділяти питанням, що розкривають географічні та
культурно-історичні особливості народів різних материків, регіонів і країн
світу, які багато в чому визначаються їх взаємодією з середовищем
існування, адаптацією до різних природних умов території. З цією метою
доцільно  включати  в  зміст  уроків  загальнокультурного  плану,
використовувати в характеристиці населення регіонів і країн такі поняття,
як матеріальна і духовна культура, спосіб життя, типи міст, національний
характер, національні символи, національні традиції, природні та
культурні пам’ятники.
Діяльнісний і ціннісний компоненти значною мірою забезпечується
виконанням 13 практичних робіт та 4 досліджень. Більшість практичних
робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу
та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є
одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час
вивчення цього курсу.
Змістові лінії у 7 класі орієнтовані на:
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:
розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її
діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної
етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних
територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення
Червоної книги;
формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних
частинах світу та дотримання правила безпечної поведінки;
Змістова лінія
«Громадянська відповідальність»:
аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з
іншими країнами із широкого кола джерел;
уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем,
критично мислити;
роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на
засадах співробітництва;
толерантне ставлення до культурних надбань та традицій народів
світу.
Змістова лінія «Здоров’я і безпека»:
усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання та
харчування для збереження життя і здоров’я людей (зокрема на
прикладі країн, що розвиваються);
розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних
подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;
формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їх
вплив на життя людини.
Наприклад, після вивчення «Теми 1. Форма і рухи Землі» учні
мають вміти оцінювати і характеризувати наслідки добового і річного
рухів Землі на життя й
діяльність людини та на основі цих умінь
змоделювати
оптимальний режим життя відповідно до добових та річних
циклів (ритмів).
Змістова лінія
«Підприємливість та фінансова грамотність»:
формування умінь розв’язувати елементарні економічні проблеми та
уміння об’єднуватись для досягнення і реалізації спільної мети;
командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і
досліджень.
Важливим принципом побудови змісту курсу географії у 8 класі
«Україна у світі: природа, населення» – є краєзнавчий. Особливістю
даного курсу є інтеграція фізико- та суспільно-географічних складників під
час вивчення природних комплексів, населення України та свого регіону з
урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів,
населення країн світу з курсу географії, що вивчався в 7 класі.
Програмою передбачено виконання 11 практичних робіт та 8
досліджень. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з
картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв’язків
природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що
сприятиме  подальшому  розвитку  в  учнів  навчально-пізнавальної
компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної
компетентності.
Наскрізні змістові лінії у курсі «Україна у світі: природа, населення»
для учнів 8 класу орієнтовані на:
змістова лінія «Е »: кологічна безпека та сталий розвиток
усвідомлення  впливу  життєдіяльності  людини  на  природі
комплекси України; дотримання правил поведінки людини в
природі; значення природоохоронних територій для збереження
унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг
України;
формування стилю поведінки у зонах екстремальних природних
явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на
природоохоронних територіях.
Наприклад,
при вивченні розділу «Природні умови і ресурси
України»
учні
обґрунтовують зміни природних умов внаслідок
інтенсивного природокористування, оцінюють наслідки використання
людиною природних багатств України та розуміють і пропонують
шляхи
їх розв’язування;
змістова лінія «Громадянська відповідальність»:
формування
полікультурної поведінки, що відповідає принципам
моралі та чинному законодавству України, громадянській
позиції щодо
збереження природи України;
розвиток умінь
працювати в групі над географічними дослідженнями
та проектами на засадах співробітництва, розуміти нагальність
поставленого завдання, вибудовувати аргументацію;
поваги до національної історії, культури, мови, традицій, гордості за
розвиток вітчизняної географічної науки;
змістова лінія «Здоров’я і безпека»:
розуміння того, що здоров’я найвища цінність для
кожної людини та
суспільна цінність, свідому мотивацію щодо ведення здорового способу
життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;
формування безпечної поведінки в навколишньому середовищі і в
екстремальних (надзвичайних) ситуаціях (під час навчальних екскурсій
та польових досліджень);
організацію  успішної  навчальної  роботи  зі  створення
здоров’язбережуваних умов;
змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:
раціональне використання ресурсів (навчальних, природних та ін.)
для створення цінності, одержуючи задоволення;
розвиток уміння планувати свою діяльність, що визначає пріоритети
і етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення
природи, населення у своєму регіоні);
уміння оцінювати переваги і ризики альтернативних варіантів і
зробити вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень
проблем, пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.
Завершується географічна освіта учнів в основній школі в 9 класі
курсом «Україна і світове господарство». У 2017-2018 навчальному році
вивчення географії в 9 класі здійснюватиметься за новою програмою, мета
якої ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку національного та
світового господарства й визначення місця України в сучасному світі.
Курс «Україна і світове господарство» (9 клас) розрахований на 52
години (1,5 год. на тиждень). Він включає Вступ і чотири розділи ( Розділ
І. Національна економіка та світове господарство, Розділ ІІ. Первинний
сектор господарства, Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства, Розділ ІV.
Третинний сектор господарства, Розділ V. Глобальні проблеми людства).
У програмі відкориговано положення, що відображають питання
економічної географії. Це викликано впровадженням в економічну і
статистичну практику загальнодержавного класифікатора
України «Види
економічної  діяльності»  (КВЕД).  Раніше  використовувався
загальносоюзний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ),
який діяв з 1976 по 2003 рр. Класифікатор видів економічної діяльності
відрізняється від класифікатора галузей, перш
за все, самим об’єктом
класифікації: якщо ЗКГНГ групує галузі,
які перебувають на окремому
балансі підприємства, що виробляють однорідну продукцію, то КВЕД
групує конкретні види економічної діяльності. Сучасний
КВЕД
України
відповідає
Класифікації
видів
економічної
діяльності
Статистичної
Комісії
Євросоюзу.
Остання
чинна
редакція
документа
була
прийнята
у
2010
році.
Саме
новий класифікатор дозволяє одержувати більш точну і
об’єктивну інформацію за видами економічної діяльності в будь-якому
необхідному розрізі і враховувати перетворення,
які відбуваються в
економіці країни. Він також відкриває можливість для порівняльного
аналізу структури економіки України відповідно до міжнародних
стандартів та визначати її місце у світі.
Тому перехід до огляду господарства за секторальною моделлю і
видами економічної діяльності (КВЕД) є важливим і актуальним. Це дає
можливість показати сучасну реальну картину розміщення виробництва і
надання послуг, відійти від шаблонного наслідування старих схем опису
економіки країни. Замість віртуальних економічних районів розглядаються
реальні існуючі економічні зв’язки в
різних видах діяльності. Акцентовано
увагу на розкритті особливостей технології виробництва головних видів
промислової продукції України, що дозволяє зрозуміти виробничі ланцюги
та їх територіальний прояв. Основна мета, для якої був створений КВЕД –
це визначення коду для різних видів економічної діяльності для
підприємців, які займаються різними видами виробничої і невиробничої
діяльності. За цими даними державні органи можуть формувати певну
статистику і прогнози економічного розвитку в країні. Такий підхід до
подання економічних реалій буде сприяти формуванню компетенції з
напрямків економічної діяльності, основ розміщення виробництва і збуту
вітчизняної продукції та усвідомлення важливості економічних відносин зі
світом і місце України у цих міжнародних економічних зв’язках, а в
майбутньому при виборі виду діяльності використати набуті знання.
Важлива роль у вивченні курсу географії «Україна і світове
господарство» належить краєзнавчому принципу навчання, який дозволяє
організувати  освітній  процес  на  безпосередньому  сприйнятті
досліджуваних об’єктів. Шкільне краєзнавство активізує навчальний
процес, підвищує самостійну діяльність учнів, їх інтерес до науки, що є
важливою умовою успішності в навчанні. Воно сприяє формуванню в
дітей географічних навичок і умінь. Під час занять учні застосовують на
практиці набуті знання, закріплюють їх і переводять у навички. Пізнання
свого краю зміцнює любов до своєї малої Батьківщини. У регіональному
курсі широко використовуються міжпредметні зв’язки, що дозволяє
формувати цілісний образ регіону і вирішувати ряд завдань. Системний
підхід слугує цілісному сприйняттю структури, територіальних зв’язків
регіону. Комплексний підхід дозволяє розглядати територіальні системи в
єдності природних і соціально-економічних процесів. Значна роль
регіонального курсу у долученні учнів до пошуково-дослідницької
діяльності,  розвитку  творчих  здібностей,  стимулюванні  інтересу,
формуванні позитивної інформації до навчання, професійній орієнтації і
соціалізації.
Ефективність навчання географії багато в чому залежить від того,
наскільки добре учні вміють працювати з підручником, що є
важливим
інструментом
самоосвіти. Зміст географічного тексту важко зрозуміти
і
правильно оцінити без опори на карту, без долучення статистичних
матеріалів, тому при організації роботи з підручником необхідно
враховувати цю особливість. У процесі пояснення нового навчального
матеріалу  вчителю  доцільно  залучати  статистичну  інформацію,
представлену у вигляді діаграм, картограм, таблиць, графіків з метою
конкретизації досліджуваних теоретичних положень. Кожен об’єкт має не
тільки якісні, а й
кількісні характеристики. Кількісні показники надають
об’єкту,  явищу  чітку  визначеність,
забезпечують  доказовість  та
аргументованість положень. Завдання вчителя при роботі зі статистичним
матеріалом –
навчити учнів розуміти мову статистичних даних, оперувати
ними, наводити їх як доказ, використовувати в якості аргументів та
ілюстрації  певних  положень.  Не  вся  статистика  підлягає
запам’ятовуванню, а лише важливі, ключові кількісні показники. Але з
будь-яким показником повинна проводитися певна робота. Потрібно
навчити школяра розуміти кількісні показники, пояснити, яким чином
вони розраховуються, навчити вибирати необхідні показники, зіставляти
дані, робити висновки, узагальнення, формувати теоретичні узагальнення і
висновки  в  результаті  аналізу  цифрових  даних.  При  роботі  з
статистичними даними звертається увага на одиниці виміру. Кількісні
характеристики в шкільній географії виражаються в абсолютних
показниках (т, км, кВт/год) і у відносних величинах (відсотках, частках).
Останні найбільш наочно характеризують об’єкти, явища і краще
запам’ятовуються, ніж абсолютні величини. Відносні показники менш
схильні до змін.
Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується
в ході виконання практичних робіт (7), аналітичних завдань та чотирьох
досліджень. Зміст практичних робіт спрямований на розвиток умінь і
навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами
інформації.
Завдання курсу реалізуються шляхом формування ключових
компетентностей та через наскрізні змістові лінії. Зокрема, реалізація
змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» зорієнтована
на:
формування цілісної наукової
картини світу, адекватного розуміння
особливостей розвитку сучасного світу;
розуміння єдності та гармонії між природним середовищем,
розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних
стандартів населення в умовах сталого розвитку;
уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу
людини на природу, визначення правил власної
поведінки в сучасних
умовах  навколишнього  середовища  та  територій  техногенного
забруднення;
вміння робити
висновки про місце України у вирішенні
глобальних
проблем людства;
змістова
лінія «Громадянська відповідальність»:
прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи
інтереси та потреби громадян, представників певної спільноти,
суспільства та держави;
готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності
і нести відповідальність за свої дії та вчинки;
формування споживчої поведінки, орієнтованої та національного
виробника;  раціонального  ресурсоспоживання  на  побутовому,
регіональному, національному та глобальному рівнях;
усвідомлення  глобальної  взаємозалежності  та  особистої
відповідальності під час вивчення світової економіки та національного
господарства;
змістової лінії «Здоров’я і безпека»:
формування знань про безпечність товарів та послуг, споживачами
яких є школярі;
ціннісного ставлення до життя і здоров’я сприяння їх
фізичному, психічному,
соціальному і духовному розвитку;
розуміння
переваг та можливих ризиків використання генетично-
модифікованих продуктів;
застосовування знань для оцінки можливих позитивних і негативних
наслідків сучасних біотехнологій в АПК;
висловлювання суджень щодо можливостей використання генетично
модифікованих продуктів;
змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:
уміння генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної діяльності,
ефективного використання природних ресурсів; прогнозування впливу
географії на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;
оцінювання  можливостей  для  організації  підприємницької
діяльності у своїй місцевості;
планування діяльності своєї та групи, щодо можливих нових видів
бізнесу в регіоні.
Наприклад, після вивчення «Теми 5. Виробництво тканин, одягу,
взуття» учні розуміють вплив працересурсного та споживчого чинників на
розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва та аналізують
особливості розміщення зазначених виробництв, а через реалізацію
наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність»
порівнюють ціни аналогічних видів продукції різних виробників,
пояснюють їх відмінності з урахуванням вартості сировини, робочої сили,
обладнання, курсу валют тощо.
Орієнтація шкільної географічної освіти на компетентнісний підхід
передбачає посилення її практичної спрямованості, що вимагає пильної
уваги педагогів до проблеми формування вмінь як одного з основних
компонентів у змісті географічної освіти.
Практичні  роботи,  передбачені  програмою,  виступають
найважливішим засобом посилення практичної значущості шкільної
географії і є обов’язковими для виконання учнями. Практична робота
визначається як діяльність, спрямована на застосування, поглиблення і
розвиток знань в комплексі з формуванням необхідних для цього умінь.
Особливістю організації освітнього процесу з географії є зв’язок
практичних умінь і теоретичних знань, які формуються одночасно.
При проведенні практичних робіт, спрямованих на розвиток,
поглиблення  й
застосування  теоретичних  знань  у  комплексі  з
формуванням необхідних для цього умінь і навичок важливо враховувати
методичні особливості навчальних і тренувальних робіт, основна функція
яких –
формування умінь, відпрацювання прийомів навчальної діяльності,
а також підсумкових робіт, основна функція яких –
контролююча.
Тренувальні практичні роботи виконуються учнями в класі під
керівництвом вчителя або за наданим зразком з використанням
інструктивних карток, пам’яток, індивідуально, у
парі або групі.
Закріплення і вдосконалення вмінь може проходити не тільки в класі, але і
в формі домашнього завдання, результати якого обговорюються в класі. За
виконання навчальних і тренувальних робіт можна виставляти оцінки
вибірково з урахуванням виконаного обсягу і якості роботи.
Підсумкові практичні роботи виконують контролюючу функцію,
вони виконуються учнями
в
класі самостійно і обов’язково оцінюються
вчителем.
Доцільно  на  міських,  районних,  міжшкільних  методичних
об’єднаннях вчителів визначати перелік підсумкових практичних робіт з
географії (4 з кожного курсу навчання).
При підготовці до проведення практичної роботи особливу увагу
необхідно звернути на організацію кожного її етапу: визначення місця на
уроці для практичної роботи, джерел знань з урахуванням її змісту, форму
відображення результатів діяльності учнів. Окремі роботи краєзнавчого
характеру (наприклад, практична робота № 5 «Складання графіка зміни
температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз» в VI класі) вимагають
попереднього збору необхідних матеріалів учнями.
Практичні роботи можуть виконуватися на різних етапах уроку.
Тривалість практичних робіт встановлюється вчителем залежно від
ступеня складності, кількості завдань та специфіки відповідної теми.
Програмою передбачено виконання досліджень, тематика яких може
бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. При виборі
теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості,
навчально-методичне забезпечення та матеріально-технічне оснащення
освітньої діяльності. Із запропонованої тематики досліджень учень за
бажанням вибирає 1-2 дослідження (впродовж року) та виконує його
індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються й
оцінюються вчителем.
«Посилення» практичної спрямованості курсу передбачає не тільки
виконання практичних робіт і досліджень, а й використання методів,
прийомів і технологій спрямованих на формування умінь школярів. У
навчальному  процесі  необхідно  постійно  застосовувати  способи
практичного навчання школярів роботі з аналізу різних джерел
географічної інформації (планів, схем місцевості,
карт, статистичних
матеріалів, геоінформаційних ресурсів), що і становить специфіку
методики навчання географії в школі.
З метою визначення відповідності результатів навчальної діяльності
школярів вимогам державного стандарту та навчальної програми
проводиться  тематичне  оцінювання.  При  здійсненні  тематичного
оцінювання перевіряється ступінь засвоєння учнями матеріалу теми або
кількох тем з виставленням оцінок у класний журнал. Оцінка навчальних
досягнень у порівнянні з традиційною системою оцінювання повинна бути
більш змістовною, диференційованою та об’єктивною.
В основній школі в процесі вивчення географії використовуються
предметні навчально-методичні комплекси (НМК), що включають:
підручник, посібник для вчителя, робочий і перевірочний зошит,
практикуми, матеріали на цифрових носіях, атласи, контурні карти,
дидактичні картки, календарі погоди тощо.

І. Т. Коса, завідувач науково-методичної лабораторії іноземних мов та міжнародних освітніх обмінів

Ю. А. Задубняк, методист науково-методичної лабораторії іноземних мов та міжнародних освітніх обмінів

Актуальні аспекти викладання іноземних мов в загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 н. р.

Розвиток системи освіти в Україні і її вихід на європейський рівень не можливий без підвищення уваги до викладання іноземних мов, володіння однією з них є неодмінним пріоритетом інтеграції України в європейське світове товариство. Національна Доктрина розвитку освіти в Україні наголошує на важливості опанування іноземної мови як засобу комунікації, що має на меті набуття учнями відповідних навичок і умінь.

Основне завдання викладання іноземних мов на сучасному етапі – це навчання мови як іншомовного засобу спілкування, засобу міжкультурної комунікації. Сформувати готовність і здатність учня до міжкультурної комунікації – означає розвинути в учня не тільки навички спілкування, а й уміння користуватися відповідною іншомовною «технікою», «озброїти» його екстралінгвістичною інформацією, необхідною для адекватного спілкування і взаєморозуміння на міжкультурному рівні, а також розвинути в нього такі якості, які дозволять йому здійснювати безпосереднє та опосередковане спілкування з представниками інших культур.

У педагогічному процесі важливо створити такі умови, за яких учень співвідносить себе не тільки зі своєю, але й з іншими культурами, відчуває симпатію, прагнення знайти способи взаємодії, бажання співпрацювати з іншими людьми. Саме тому, перед уроком іноземної мови стоять нові завдання – це, насамперед, підготувати людину майбутнього, людину, що здатна проявити себе в умовах глобального багатокультурного простору, яка є відкритою до сприйняття іншої культури, а отже, і до спілкування з іншими людьми.

Компетентнісний, інтегрований (міжпредметний), комунікативно-діяльнісний і особистісно зорієнтований підходи становлять методичне підґрунтя для навчання іноземної мови. Відповідно до компетентнісного підходу, результатом навчання має стати сформованість ключових і предметних компетентностей. Інтегрований підхід зумовлює спрямованість освітнього процесу на комплексне сприйняття світу учнем через встановлення міжпредметних зв’язків. Комунікативно-діяльнісний підхід орієнтує організацію навчального процесу з іноземної мови на забезпечення активної, особистісно значущої, усвідомленої комунікативної діяльності. Особистісно зорієнтований підхід передбачає спрямованість освітнього процесу передусім на плідний розвиток особистості кожного школяра, розкриття його здібностей, побудову індивідуальної освітньої траєкторії учня.

Ключові компетентності можна розвивати щоуроку через відповідні форми роботи, які відображають комунікативно-діяльнісний підхід до навчально-виховного процесу. Для цього потрібно використовувати:

·       інтерактивні методи, які забезпечують активну діяльність учнів у процесі опанування навчального матеріалу, адже інтерактивне навчання будується на основі таких ситуацій, де взаємодія розвивається в природний спосіб і учні можуть використати свій потенціал для здійснення реальної комунікації;

·       кооперативне навчання, в якому формуються соціальні вміння, лідерські якості та скорочується відстань між учителем та учнем;

·       рольові та ділові ігри, які переносять учнів у таке бажане доросле життя, допомагають побачити світ і себе у ньому, підвищують самооцінку і попит на нове;

·       проектні технології, завдяки яким в учнів формується проектне мислення, почуття відповідальності та досвід цілеспрямованої співпраці, вони вчаться застосовувати знання на практиці, працювати в команді над конкретним завданням, презентувати свої результати;

·       методи «змішаного навчання», які поєднують у собі традиційне й дистанційне навчання та найбільш відповідають інтересам і уподобанням учнів, які живуть у період стрімкого інформаційно-технологічного розвитку суспільства та володіють комп’ютерною грамотністю;

·       вихід за межі класу на екскурсію або на «польове дослідження», що допоможе переконати учнів у сенсі навчання, мотивує й активізує до пізнання нового. Для того, щоб така форма роботи мала максимальний ефект, важливо, щоб її завершенням стало осмислення побаченого й почутого у вигляді учнівських презентацій, відгуків, рефлексивних нотаток, заповнення листів спостереження тощо;

·       звернення до досвіду учнів, що гарантує перетворення кожного учня на справжнього учасника навчально-виховного процесу, співтворця й конструктора нових знань;

·       відповідні форми оцінювання, а саме: самооцінювання, яке формує здатність до самоаналізу, спостережливість за собою, вміння бачити та визнавати перед собою власні помилки; взаємооцінювання, що виховує відкритість до критики з боку інших, здатність відсторонювати об’єкт від суб’єкта оцінювання, вміння слухати, аналізувати й порівнювати.

Важливим чинником розвитку ключових життєвих компетентностей є інтегрованість змісту уроку іноземної мови, яка передбачає:

·       проблемність змісту висловлювань на уроках, що стимулюють дискусію, обговорення, пошук різних джерел інформації, зіткнення думок і переконань;

·       пов’язаність змісту уроку з реальним світом; практичну цінність інформації, що має знаходити підтвердження через реальні факти, у змодельованих на уроці ситуаціях.

Реалізація зазначених підходів має свої особливості в основній школі, які відбиваються у різних аспектах організації освітнього процесу з іноземної мови.

У 2017/2018 навчальному році розпочнеться реалізація оновлених програм з іноземних мов для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Особливістю нового навчального змісту є те, що він передбачає розгортання навчально-виховного процесу не тільки за традиційною тематикою ситуативного спілкування, а й за чотирма інтегрованими змістовими лініями, а саме: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях та подолання фрагментарності навчання.

Під час планування уроків інтегрованого характеру вчителю іноземної мови необхідно упорядковувати навчальні цілі залежно від складності розумових дій над матеріалом. Наприклад, вчитель може пропонувати вправи та завдання, які б не обмежували учнів трьома рівнями когнітивних процесів низького порядку (знання, розуміння та застосування, а поступово виводили б їх на найвищі рівні когнітивних процесів (аналіз, оцінка та творення). На кожному етапі вчитель формулює цілі навчання, але не з погляду педагога, як дидактичні цілі (формувати, удосконалювати тощо), а з погляду учня, як очікувані результати діяльності (учень умітиме, зможе тощо). Складена матриця цілей повинна відповідати всім рівням когнітивних процесів. Таке планування занять має декілька переваг:

·       знаючи цілі навчання, учитель упорядковує їх, визначаючи першочергові, базові, а також, порядок засвоєння матеріалу й подальші перспективи роботи над ним;

·       знання вчителем конкретних цілей дає можливість пояснити учням орієнтири в їх спільній роботі;чітке формулювання цілей, які виражені через результати діяльності, піддається надійному та об’єктивному оцінюванню.

Для успішної реалізації інтегрованих змістових ліній важливою є співпраця вчителів іноземних мов з учителями інших предметів. Для цього у школі слід створювати умови й можливості для тісної взаємодії та підтримувати професійний взаєморозвиток вчителів з метою здійснення різних способів інтеграції: міжпредметних зв’язків, комбінування предметів, мультидисциплінарної інтеграції.

Короткий опис основних змін, внесено до навчальних програм з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов.

1.    Удосконалено застосування компетентнісного підходу до навчання іноземної мови в контексті положень «Нової української школи» згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

2.    Створено нову пояснювальну записку до програми – визначено ієрархію цілей навчання, завдання навчального предмета узгоджено із галузевою та освітньою метою, а також із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: викладання, вивчення оцінювання.

3.    Узгоджено термінологічний апарат, зокрема, назви комунікативних умінь, із  Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти.

4.    Виокремлено в навчальних програмах чотири інтегровані змістові лінії, а саме: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

5.    Додано новий розділ до змістової частини програми «Інтегровані змістові лінії та орієнтовані способи їх реалізації»,  у якому для нового класу за тематикою ситуативного спілкування сформульовані відповідні комунікативні вміння.

6.    Визначено очікування результати навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до рівнів і дескрипторів комунікативних умінь Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти (комунікативна компетентність).

7.    Окреслено лексичний, граматичний і фонологічний діапазон учня/учениці на кінець 9-го класу (лінгвістична компетенція).

8.    Уточнено орієнтований розподіл змісту по класах стосовно сфер спілкування, тематики ситуативного спілкування, мовленнєвих функцій та мовного інвентарю.

9.    Внесено до складу граматичного мінімуму (англійська мова) у 5-му класі спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови вивчення часових форм Present та Past Continuous, які були вилучені з програм для початкової школи у процесі їх оновлення.

10.         Перенесено зміст рубрик «Соціокультурна компетенція», «Загальнонавчальна компетенція» в опис компетентнісного потенціалу предмета «Іноземні мови» до відповідної компетентності з метою уникнення дублювань.

11.         Введено орієнтовні параметри оцінювання в узгодженні з програмами початкової школи, конкретизовано кількісні показники з усного сприймання.

12.         Змінено змістове наповнення теми «Засоби масової інформації» у 9 класі з метою її оптимізації і відповідно до інтересів сучасних учнів.

Навчально-методичне забезпечення

Вивчення іноземних мову 2017-2018 навчальному році буде здійснюватися за декількома навчальними програмами, а саме:

·       «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 1-4 класи», Київ, 2016 p.;

·       «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи», Київ, 2017 p.;

·       «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10-11 класи», Київ, 2017 p.;

·       «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5-11 класи», Київ, 2017 p.

Навчальні програми з іноземних мов не встановлюють порядок вивчення тематики ситуативного спілкування в рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення якого є об’єктом тематичного і семестрового контролю. Вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окресленої тематики, але так, щоб не порушувалась логіка його опрацювання.

Навчальні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що безпосередньо пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній. Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих змістових ліній, а лише пропонують орієнтовні шляхи їх реалізації. Вчителі можуть наповнити новим міжпредметним змістом й інші теми, створювати альтернативні можливості для поєднання різних знать та умінь, а також навчальних методів з метою формування ключових життєвих компетентностей та досягнення цілісності навчальної програми й навчального процесу відповідно до потреб певного класу.

Програма не обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання.

Робочі навчальні плани на 2017/2018 навчальний рік складаються для:

·       для 1—4-х класів — за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;

·       для 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;

·       для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

·       для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8); 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

·       для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов:              1-4 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5);              5-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3); 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014      № 657 (додаток 19);

·       для білінгвальних класів: 5-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657(додаток 20).

Як і в минулі роки інваріанта складова типового навчального плану основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Звертаємо увагу на:

·       нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня (Наказ Міністерства від 29.05.2014 № 664), згідно з якими навчальний заклад отримує право вибору щодо вивчення другої іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається, залежно від умов для такого вивчення, навчальним закладом самостійно;

·       наказ Міністерства від 07.08.2015 № 855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів», згідно з яким збільшено години на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua

Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному році та в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізує його методику навчання та компетентнісний потенціал предмета «Іноземні мови».

Організація навчально-виховного  процесу за оновленими навчальними програмами з іноземних мов для 5-9 та 10-11 класів.

Зміст чинного навчально-методичного забезпечення з іноземних мов, яке створювалось протягом 2012-2017 років для 5-9 класів, відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, лінгвістичному компоненту нових «Навчальних програм з іноземних мов для 5-9 класів», а також корелюється із окресленими у «Пояснювальній записці» метою базової загальної освіти, завданнями іноземної мови у її реалізації та рівнем комунікативної компетентності на кінець 9 класу.

Навчально-методичне забезпечення для 9 класу спрямоване на розв’язання таких практичних завдань:

·       розвиток комунікативної культури школярів, підвищення рівня їхньої комунікативної освіченості на основі усної, писемної та он-лайн взаємодії;

·       формування в учнів культури читання та аудіювання відносно нескладних аутентичних текстів інформаційно-довідкового, побутового, публіцистичного та художнього характеру, а також розвиток загальнокультурних умінь систематизувати й узагальнювати прочитану або прослухану інформацію;

·       розвиток в учнів соціокультурної спостережливості, мовленнєвої творчості й загальнокультурних умінь, необхідних в умовах іншомовного спілкування; ознайомлення учнів із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою та способами самооцінювання за дескрипторами комунікативних умінь під час говоріння, читання, аудіювання та письма.

Розвитку таких умінь та якостей сприятиме, зокрема, використання методу проектів. Проектні роботи дозволяють учителю розширити рамки теми, а учневі — проявити свої творчі здібності. Передбачається, що проектні завдання на уроці виконуються у невеликих групах. Учасники роботи над проектом переймаються роздумами, дослідженням, а отже, пошуком, збором необхідної інформації, її обговоренням. І, що найголовніше, мова тут виконує свою пряму функцію засобу обміну інформацією та думками. Такий підхід сприяє створенню реального навчального середовища, справжньому зануренню не тільки в проблему, що досліджується, а й у саму іншомовну діяльність, в іншу культуру. Проблема, що досліджується спільно, може бути якою завгодно: екологічною, творчою, історичною, країнознавчою, лінгвістичною і т. п. Головне, що вона досліджується, обговорюється і розв’язується іноземною мовою, яка стає мовою спілкування у певній спільноті учасників. У такий спосіб учням надається можливість практичного використання отриманих у межах теми навичок та умінь.

Проектні завдання можуть бути найрізноманітніші: опитування громадської думки і представлення його результатів, підготовка матеріалів про школу з метою представлення зарубіжним друзям, створення реклами, складання вікторини чи розробка/проведення гри тощо. Пошук потрібної інформації приводить учасників проекту до віртуальних бібліотек, баз даних, віртуальних кафе і музеїв, на різноманітні інформаційні й освітні сервери. Необхідність живого спілкування з реальними партнерами повертає його учасників до можливостей електронної пошти, телеконференцій, чат-технологій. Необхідність підготовки спільного продукту того чи іншого проекту, який представляє кожний учасник у своїй аудиторії (у класі, школі) або на спеціально створених з цією метою web-сторінках, вимагає звернення до текстових, графічних редакторів, застосування різноманітних мережевих програм, що дозволяють використовувати графіку, анімацію, мультиплікацію, тобто мультимедійні засоби. Таким чином, проект стає міжпредметним. Важливо, щоб результати такої діяльності були представлені в письмовому або графічному вигляді для того, щоб учні могли порівнювати свої роботи і навчатись одне в одного. Крім того, вчителям бажано знайти час для усної презентації практичних робіт учнями.

У процесі навчання на етапі 9 класу все більш важливим постає питання формування учнівських навичок самостійної роботи або учнівської автономії, з іноземної мови. Автономія учня в навчальній діяльності — це здібність до незалежних і самостійних дій, критичної рефлексії, до прийняття рішень. Ця здатність включає в себе, а в той самий час і передбачає той факт, що учень виробляє певне психологічне ставлення до процесу і змісту навчальної діяльності. Здатність до автономії проявляє себе як у способі учіння, так і в способі переносу учнями результатів учіння на більш широкий контекст. У «Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти» рівень автономії, самостійності в процесі вивчення іноземної мови розглядається як обов’язковий критерій рівня володіння мовою, що вивчається. Учнівська автономія в процесі вивчення іноземної мови передбачає рефлексію власної навчальної діяльності.

Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. За допомогою самокритичного мислення і самооцінювання формується особистісна відповідальність учня за вибір засобів досягнення навчальних та особистих цілей. Ці засоби можуть бути різноманітними. Це інформаційно-комунікаційні технології, технології, до яких належить Інтернет-ресурс, мультимедійні навчальні програми, електронні словники, електронні версії зарубіжних газет і журналів, освітні веб-сайти тощо, котрі дозволяють не тільки індивідуалізувати процес навчання мови та органічно об’єднати різноманітні роботи – групову, самостійну, дистанційну, а й розширюють і збагачують можливості учнів у формуванні власного Мовного портфоліо, яке може бути свідченням їхніх досягнень та успіхів в іншомовному навчанні. Методичний посібник щодо організації мовного порт фоліо учнів 12-17 років можна знайти за посиланням http://www.libra-terra.com.ua/insha-navchalna-literatura/12-other-literatura/126-other-literatura-portfolio-12-17.html

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов’язкового мінімуму змісту й рівню підготовки випускників. Ці вимоги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, граматики.

Зміст навчання іноземної мови містить у собі 4 види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом розроблені відповідні критерії.

Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом й якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. Учень із самого початку навчання повинен знати, як буде оцінюватися його робота, які вимоги в навчанні будуть до нього пред’являтися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.

Основна функція поточного контролю — навчальна. Питання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.

Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Наступною ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми,охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.

Семестровий контроль проводиться за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). У журналі робиться, наприклад, такий запис: 

К. ауд.	К. чит.	К. гов.	К. письмо
5/12	18/12	22/12	25/12

                         

Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.

Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання (тематичного) та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише згори правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.

В 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи але з таким розрахунком, щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів.

Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».

Зошити підписуються мовою, яка вивчається.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет — клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2017/2018 навчальному році

        У 2017/2018 навчальному році  учні початкових класів навчатимуться за навчальними програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України від  05.08.2016 2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» (у якому затверджено зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи здоров’я») та від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

        Типові навчальні плани початкової школи складені на виконання Закону України  "Про загальну середню освіту"  та затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011 № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи» (зі змінами).

        Інформуємо, що частину навчального навантаження з фізичної культури у початковій школі (до 1 години на тиждень) можна використовувати на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Домашні завдання

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).

У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.

Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.

Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової.

За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;

­ у 2-­4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

­ у 1-­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», заклад  може  використовувати  інші  системи   оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) за погодженням з місцевими органами  управління  освітою.  При  цьому  оцінки  з   навчальних предметів  за  семестри,  рік,  результати  державної  підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до  критеріїв  оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців).

Наголошуємо, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України від 15 грудня 2016 р. № 31, рекомендовано передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т. ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, інформатики лише спеціалістам за наявності об'єктивних причин та обов'язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Вчитель має вільний вибір форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Водночас вчителю забезпечується право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

       Навчальна та методична література для початкової школи зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Інтегроване навчання

Сприйняття світу учнями 6-10 років за своєю суттю є цілісним як цілісне і саме довкілля. Потреба подолати протиріччя між розподілом освітнього процесу на окремі предмети, з одного боку, і цілісністю світу та цілісністю сприйняття дитиною довкілля, з іншого, потребує активного запровадження інтегрованих уроків. У межах таких уроків вивчається підпорядкований одній темі матеріал із різних навчальних предметів. Методика таких уроків розробляються вчителями на міжпредметній основі з урахуванням дидактичної доцільності, а їх змістова і структурна цілісність забезпечується добором об’єкта вивчення. Головною метою інтегрованих уроків має бути не виклад максимального об’єму інформації, а формування цілісної картини світу і підвищення пізнавального інтересу учнів.

Як свідчить практика, найчастіше інтегровані уроки проводять з метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу з певної теми. До того ж переважно на таких уроках інтегрують  матеріал навчальних предметів однієї освітньої галузі (наприклад, мови і літератури) або предметів певного циклу (приміром, природничо-математичного). Натомість не менш ефективною є інтеграція на уроках засвоєння нових знань, умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок та комбінованих уроків, а також з різних навчальних предметів. Прикладом є інтегровані уроки учасниць конкурсу «Учитель року – 2017» в номінації «Початкова освіта» (відеозапис можна переглянути за посиланням:https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6Zzqw0yYC4RnnBtrMO4h-wH). Водночас результативними є інтегровані нестандартні уроки: урок-подорож, урок-казка, урок-свято тощо. На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти (технологічні карти навчальних проектів, підготовлені учасницями конкурсу «Учитель року – 2017» в номінації «Початкова освіта»), зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо.

Основою ефективності інтегрованих уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.

Особливість інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий чи третій предмет, що інтегрується, викладає інший учитель (наприклад, музичне мистецтво, іноземна мова тощо). За потреби роль другого вчителя можуть виконувати учні основної школи, батьки, запрошені фахівці з теми вивчення. Через складність координації діяльності педагогів, інших залучених (учнів, батьків або фахівців), такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому їх необхідно планувати заздалегідь.

Плануючи проведення інтегрованих уроків, доцільно завчасно проаналізувати навчальні програми; визначити пов’язані за змістом теми; за потреби змінити послідовність їх викладу, передбачивши місце інтегрованого уроку в системі уроків за календарно-тематичним плануванням; встановити зв’язки між об’єктами вивчення; визначити ключові та предметні компетентності, які формуватимуться в учнів на інтегрованому уроці; визначити цілі інтегрованого уроку з урахуванням того, що на цих заняттях розв’язуються дидактичні завдання усіх предметів, зміст яких інтегрується. Підготовка до інтегрованого уроку  передбачає всебічне вивчення об’єкта, консультування з вчителями-фахівцями з тих предметів, що будуть інтегруватися. 

На інтегрованому уроці педагог організовує навчальну діяльність учнів, концентруючи увагу на провідних ідеях, організовуючи творчий пошук і активізуючи пізнавальну діяльність, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, специфіки навчальних предметів, зміст яких інтегрується, дидактичних цілей вивчення навчального матеріалу кожного з них.

Отже, основні ознаки інтегрованих уроків:

-         нетрадиційна структура, що вирізняється чіткістю, компактністю (за блоками, які відповідають двом-трьом різним навчальним предметам, матеріал з яких інтегрується), а також оригінальністю мотиваційних та рефлексивних аспектів;

-         логічний взаємозв’язок навчального матеріалу кількох навчальних предметів;

-         підпорядкованість викладу навчального матеріалу різних навчальних предметів єдиній меті уроку (із змісту предметів добираються тільки ті відомості, які необхідні для її реалізації);

-         інформативна ємність уроку;

-         вибір певного місця проведення та його оформлення;

-         урізноманітнення засобів навчання (із використанням відео, аудіо записів, мультимедійних презентацій тощо), які водночас використовуються дозовано;

-         раціональне поєднання різних видів діяльності учнів із різними способами навчальної взаємодії (колективна, парна, групова, індивідуальна);

-         висока активність учнів та чітке визначення їхнього навантаження;

-         підвищений емоційний вплив на учнів.

Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04.2015 року № 412) дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.